УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2009 року                                                                                                                                     м.Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:

Животова Г.О. (головуючий), Власова С.О. та Кондора Р.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Рогач І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство (далі-КШЕП) м.Ужгорода, за апеляційною скаргою останнього,

встановив:

В листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту нещасного випадку, який мав місце 29 листопада 1986 року о 7 год. 30 хв. на  вул.Горького в м.Ужгороді при виконанні нею трудових обов'язків по прибиранню вулиці.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26 грудня 2008 року заяву задоволено, встановлено цей юридичний факт та зобов'язано КШЕП м.Ужгорода, в якому ОСОБА_1 працювала прибиральницею, скласти відповідний акт про нещасний випадок.

В апеляційній скарзі КШЕП м.Ужгорода порушується питання про скасування вищевказаного рішення, як ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалення нового про відмову в задоволенні заяви.

Рішення суду першої інстанції, у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки вона розглянута за відсутності представника заінтересованої особи - КШЕП м.Ужгорода, не повідомленого належним чином про час і місце судового засідання, що стверджується відсутністю в справі даних про таке повідомлення.

Під час нового розгляду справи слід перевірити й інші твердження апелянта, зокрема про те, що усупереч ст.11 ЦПК України місцевий суд вийшов за межі заявлених вимог, оскільки встановивши в порядку окремого провадження факт, який має юридичне значення, він ще й зобов'язав КШЕП м.Ужгорода вчинити відповідні дії - скласти акт про нещасний випадок, що мав право робити тільки в разі вирішення спору в порядку позовного провадження. 

Отже, слід з'ясувати межі вимог заявниці і в разі їх збільшення вирішити питання про відповідні процесуальні наслідки, зокрема - про можливе, за наявності відповідних підстав, залишення заяви без розгляду, згідно вимог ч.6 ст.235 ЦПК України тощо.

Керуючись статтями 307, 311 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 грудня 2008 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство м.Ужгорода, скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж місцевого суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, після чого протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді