Справа  №  2  – 232 / 2009 р.

                                                             РІШЕННЯ

                                                 ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

18 березня 2009 року. Миколаївський районний суд Одеської області

                             В складі головуючого судді Безусова В. І.

                              При секретарі                        Мазарак Н.А.

Розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в с.м.т. Миколаївка справу за позовом ОСОБА_1, до ТОВ «Рівнопільське», про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на житловий будинок.

                                                     ВСТАНОВИВ:

         Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Рівнопільське», про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на житловий будинок.          

          Відповідач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла до суду заява, в якій він просить справу розглянути у його відсутність і що позовні вимоги позивача визнає.

           Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи  суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з підстав передбачених  ст. ст. 220, 392, 655 ЦК України.

             В судовому засіданні встановлено , що в 12 січня 2009 року позивач придбав у відповідача за договором купівлі-продажу житловий будинок АДРЕСА_1.  

             На виконання договору позивач сплатив відповідачу гроші в сумі 3 000 грн., відповідно до листа відповідача, а відповідач передав йому документи на будинок, що підтверджується  технічною документацією та копією квитанції  ( а.с. 4, 8 ).

             Проте відповідач відмовився посвідчити нотаріально договір купівлі-продажу житлового будинку, пояснюючи що нотаріально посвідчити договір можна в будь-який час пізніше.

              З моменту укладення договору, умови якого позивач виконав повністю, він користується і володіє  будинком, утримує його, сплачує належні платежі, а документація на будинок залишається не переоформленою на його ім’я.

                  З таких підстав суд вважає, що договір купівлі –продажу житлового будинку слід  вважати таким, що відбувся  та є дійсним.

                   У відповідності зі ст. 220 ч. 2 ЦК України, суд може визнати такий договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних  умов договору, що підтверджується  письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

                     На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд –

                                                                РІШИВ:

                    Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами, які позначені на плані літерами: А – житловий будинок, а – веранда, Б – сарай, розташованого  по АДРЕСА_1, між ОСОБА_1 та ТОВ «Рівнопільське» таким, що відбувся 12 січня 2009 року та визнати  за ОСОБА_1 право власності на зазначений  будинок з господарськими спорудами.

                     Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, у п’ятнадцятиденний термін.

                                Суддя: