Справа № 2-а-234/09

                                                                  _________ 2009 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2009 року        Слов`яносербський районний суд в складі:

головуючого  судді                                      Кобзій Т.І.

при секретарі                                                Мінка Н.О.,    

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Слов`яносербськ адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до інспектора Слов`яносербського ВДАІ УМВС України в Луганській області ОСОБА_2 про оскарження дій суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на ту обставину, що  11 лютого 2009 року  близько 15 год.30 хв., він, керуючи легковим автомобілем, під’їхав до будинку №71 по вул.. Леніна в смт. Слов`яносербськ Луганської обл.., де в зоні дії дорожнього знаку „Стоянка заборонена” зупинився біля відділення Приватбанку. Там його очікувала мати ОСОБА_3, яка тоді щойно здійснила платіж у Приватбанку і мала їхати з ним. Вже здійснивши платіж, мати зателефонувала йому, щоб він під’їхав за нею.  Тож коли в 15 год. 30 хв. він під’їхав і зупинився, вона одразу підійшла до автомобіля й сіла в нього, але поновити рух він не зміг, адже до нього одночасно з матір’ю  підійшов відповідач, одягнений у форму інспектора ДАІ, на вимогу якого він був змушений залишити автомобіль біля відділення Приватбанку та відійти з ним. Не зважаючи  на його пояснення, що він не здійснював стоянку в районі дії знаку „Стоянка заборонена”, а лише зупинився для посадки пасажира, тобто матері,  а ця дія знаком не заборонена,   інспектор ДАІ не зважав, склав протокол про адміністративне правопорушення,  і виніс постанову про притягнення  його до адміністративної відповідальності  у вигляді штрафу в сумі 340 грн..

    Посилаючись на те, що інспектор ВДАІ виніс незаконно постанову про притягнення  його до адміністративної відповідальності, оскільки в  його діях відсутні ознаки правопорушення,  в основі постанови перебуває голослівне  твердження інспектора, не підтверджене будь-якими об’єктивними доказами, позивач просить  суд визнати дії відповідача незаконними та неправомірними, а постанову про накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 340 грн. скасувати.

Відповідач  позов не визнав, суду пояснив, що  11 лютого 2009 року він чергував в смт. Слов’яносербськ. Близько 15 год. знаходився біля приміщення Слов`яносербського ВДАІ, де помітив, що поблизу Приватбанку в районі дії дорожнього знаку „Стоянка заборонена”  стоїть автомобіль ВАЗ-21099. В цей час поруч з ним знаходився начальник відділення ДАІ ОСОБА_4, з яким вони деякий час розмовляли, після чого ОСОБА_4  сказав йому, що  автомобіль ВАЗ-21099  стоїть в зоні знаку „Стоянка заборонена”  і направив його для складання протоколу. Він взяв у приміщенні ВДАІ камеру, на якій сфотографував автомобіль, після чого підійшов до водія та сказав про порушення. Проте водій ОСОБА_1 від цього відмовлявся та заперечував, в приміщенні ВДАІ, куди вони прийшли для складання протоколу, став дзвонити по телефону, після чого в протоколі записав, що з протоколом не згоден. Коли він складав протокол, в  кабінет зайшла мати ОСОБА_1, яка сказала, що це вже й не таке  грубе порушення. Стверджує, що ОСОБА_1 дійсно здійснив стоянку, а не зупинку автомобіля, оскільки стояв більше 5 хвилин. Просить в позові відмовити.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, свідків,  суд знаходить позовні вимоги  не підлягаючими  задоволенню з наступних підстав.

                У відповідністю зі ст.. 71 КАС України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльність суб `єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого  рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.  В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно 11 лютого 2009 року близько 15 год. керував автомобілем ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, в смт. Слов’яносербськ,  та здійснив стоянку автомобіля більше 5 хвилин, до 15 год. 25 хв., в зоні дії дорожнього знаку „Стоянка заборонена”.  

В обґрунтування вимог позивач посилається на пояснення свідка ОСОБА_3 та квитанцію про здійснення нею платежу  в Приватбанку. Свідок ОСОБА_3 суду показала, що 11.02.2009 року вона прийшла до Приватбанку для здійснення платежу, а після здійснення платежу зателефонувала сину, щоб він за нею під’їхав до Приватбанку. Проте, коли вона сіла в автомобіль, до машини підійшов працівник ДАІ, і син пішов з ним.   Згідно квитанції Слов’яносербського відділення  Приватбанку ОСОБА_3 дійсно 11 лютого 2009 року здійснила платіж в цьому відділенні о 15 год. 25 хв.. В наданому  суду відеозапису про правопорушення вказано час  фотографування автомобіля ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 в зоні дії знаку – 15 год.25 хв.. За таких обставин, суд вважає пояснення позивача та свідка ОСОБА_3Є, про те, що позивач не здійсняв стоянку біля Приватбанку, а лише під’їхав та зупинився  біля Приватбанку після дзвінка ОСОБА_6, щоб здійснити посадку, неспроможними, оскільки вони спростовуються іншими доказами.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він стояв разом з інспектором Радуловим В.Ю. на порозі ВДАІ, та бачив, що біля Приватбанку, в районі дії дорожнього знаку „Стоянка заборонена”,  стоїть автомобіль ВАЗ-21099 зеленого кольору. Автомобіль стояв близько 10-15 хвилин, після чого він сказав ОСОБА_2, щоб він взяв у відділенні камеру, сфотографував порушення  та склав протокол. Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду пояснили, що того дня вони працювали. Після обіду у відділення ДАІ прийшла ОСОБА_3, стала кричати, за що  сюди привели її сина, що він скоїв не такий  злочин, щоб його забирати.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не  довів обставини  на підтвердження своїх вимог. Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності помилково вказано час скоєння правопорушення – 15 год. 45 хв., фактично це час складання протоколу. Проте дана обставина не може бути підставою для скасування постанови про адміністративне стягнення, оскільки судом встановлено, що правопорушення мало місце.

                  На підставі викладеного     керуючись Правилами дорожнього руху України,  ст..288 КУпАП, ст. 2,11,17, 71,94, 100, 158-163 КАС України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні позову  ОСОБА_1 до інспектора Слов`яносербського ВДАІ УМВС України в Луганській області ОСОБА_2 про оскарження дій суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити за необгрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             Кобзій Т.І.