Справа№2-49\09                                  

  Р І Ш Е Н Н Я

                                                    ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 березня  2009 року

Радивилівський  районний  суд  Рівненської   області

В складі:

Суддя:                                  Прачук Л.І.

При   секретарі                   Олійник  О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до Пустоіванівської   сільської  ради  ОСОБА_2  і ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини                                                                                          

Встановив:                         

Позивач звернулася до суду з позовом  про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, яка  померла  02.02.2000року.  В обґрунтування  позову посилається на те, що померла мати при житті не склала заповіту, а вона є спадкоємцем за законом. Вона не мала змоги  своєчасно звернутися із заявою до нотаріуса через сімейні обставини – стан її  здоров”яперебуває на обліку в лікара-психіатра з приводу психічного захворювання  та  похилий вік.

Представник Пустоіванівської   сільської ради на виклик до суду не з”явився, хоч був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи. Сільський голова  ОСОБА_5  надіслав до суду  лист №2\8-504 від 22.12.08р. про визнання позовних вимог і розгляд справи у відсутність їх представника.

Відповідач ОСОБА_2 позову не визнала. Показала, що їх матір ОСОБА_6 при житті склала заповіт за яким все своє майно заповіла їй і її сестрі ОСОБА_7Д . в рівних долях кожному. Після смерті матері вона і її сестра ОСОБА_7 звернулися в Радивилівську державну нотаріальну контору, де отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом кожна на свою частку. Позивачка після смерті матері не претендувала на спадщину і не ставила питання про включення її до кола спадкоємців. На даний час вільного спадкового майна померлої матері немає. Вважає, що позивач надто пізно згадала про спадкове майно, бо вже минуло 9 років від дня смерті матері і просить в позові відмовити і застосувати строки давності.

Відповідач ОСОБА_7Д позову також не визнала і дала покази аналогічні показам ОСОБА_2, вважає, що позивач пропустила строки  давності і не може претендувати на материну спадщину.

Заслухавши сторін, повно всебічно і об”єктивно  дослідивши письмові докази по справі суд встановив такі обставини.

ОСОБА_4 померла 02.02.2000року в с.Пустоіванне Радивилівського району. Тобто спадкові правовідносини виникли під час дії ЦК України в редакції 1963 року.

При житті вона склала заповіт за яким все своє майно заповіла відповідачам ОСОБА_2 і  ОСОБА_7. Відповідно до згаданого заповіту державним нотаріусом Радивилівської державної нотаріальної контори були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом  на ім.”я ОСОБА_2 21.04.2004р. за реєстром №723,  на ім.”я ОСОБА_7 – 21.04.2004 року  за реєстром №721.

На момент смерті матері позивач мала право на обов”язкову частку у спадщині поскільки була інвалідом 2 групи. Дане вбачається з довідки лікаря-психіатра  Радивилівської ЦРЛ  №67 від 28.08.08р. та  пенсійного посвідчення №114331 виданого на ім”я ОСОБА_1 Радивилівським райсоцзабезом 28.01.1994року.  

Однак вона пропустила встановлений  чинним тоді  Цивільним кодексом Українив ред.1963р.\ шестимісячний строк для прийняття спадщини. Відповідно до ст..550 ЦК Українив ред.1963р.\ строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі., а також кошти виручені від реалізації решти належного йому майна.

Як встановлено в судовому засіданні, на момент звернення позивача до суду спадкового майна померлої ОСОБА_4 не збереглося. Все спадкове майно прийняте іншими спадкоємцями і на нього видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом цим спадкоємцям.

Позивач пропустила встановлений законом трьохрічний строк позовної давності і не просить про його поновлення. Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_7 просять суд врахувати строки давності при розгляді справи.  

 Крім того в обґрунтування  позовних вимог ОСОБА_1 посилається на ст..1272ч.3ЦК України. Дане посилання є безпідставним поскільки дія даної статті поширюється лише на правовідносини, які виникли після введення в дію чинного Цивільного кодексу України. Посилання  на норми матеріального права – Цивільного кодексу України \в ред.1963року в позові відсутні.

 Керуючись ст.ст.256,257,267,1272ЦК України, ст..ст..10,11,62,69,72,212,213 ЦПК України суд

                                     В и р і ш и в:

ОСОБА_1 відмовити в позові до Пусто іванівської сільської ради Радивилівського району,  ОСОБА_2 і ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за пропуском строків позовної давності.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний  суд  шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги або заяви  про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20-денний строк апеляційної скарги.

При неподанні в 10-денний строк апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження рішення набирає законної сили по закінченню цього строку, а при поданні заяви про апеляційне оскарження але не поданні в 20-денний строк апеляційної скарги рішення набирає законної  сили по закінченню цього строку.

                    Суддя: