Справа  №2-531/09

                                                                                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

31 березня 2009 року                                                                                     м. Запоріжжя

            Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:                                                                                        Дзярук М.П.,

при секретарі:                                                                                                Родніковій Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення, - 

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення, посилаючись на те, що у жовтні 1983р. її мати була надана в ЖБК «Кристал-3» двокімнатна квартира АДРЕСА_1 на сім»ю з 4 чоловік, в тому числі і на неї. 01.06.2002р. вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_6. З часу заселення і по теперішній час вона зареєстрована в спірній квартирі. З осені 2002р. вона іноді з»являлася в спірній квартирі. З кінця літа - початку осені 2007р. відповідач взагалі перестала пускати її до квартири та звернулася до суду з позовом про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від. 26.03.2008р. було відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні її позову, встановлено, що ОСОБА_1 не втратила право користування спірним житловим приміщенням. Однак до теперішнього часу відповідач перешкоджає їй у користуванні квартирою, не впускає її, через що нею була написана заява в Комунарський РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області. Вважає, що такими діями, відповідач створює перешкоди для користування квартирою, що порушує її житлові права. 

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в заяві, пояснили, що оскільки ОСОБА_1 є такою, що не втратила право користування спірною квартирою, вона може нею користуватися, зокрема проживати в ній зі своєю неповнолітньою донькою. 

Відповідач позовні вимоги не визнала в повному обсязі, суду пояснила, що вона є власником спірної квартири, проживає в ній разом з донькою та онуком. Квартира є двокімнатною з суміжними кімнатами з одним проходом. Позивач зареєстрована в квартирі, однак з 1999р. в ній не проживає, а проживає у квартирі свого чоловіка. Жодних перешкод у користуванні квартирою нею не чинилися, позивач вільно приходила у квартиру. Однак відповідач проти постійного проживання позивача тим більш з дитиною, оскільки це в повній мірі порушує її право власності та вільного користування своєю власністю, оскільки умови та площа квартири не дозволять їй вільно, безперешкодно користуватися своєю власністю, у разі задоволення позову, що спонукає її зверненню до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2008р. не оскаржувала, оскільки позивач запевнила, що їй потрібна лише реєстрація.

Третя особа в судовому засіданні пояснила, що вона постійно проживає в спірній квартирі разом з матір»ю та сином. Старша сестра ОСОБА_7 з 1999р. в квартирі не проживає, а проживає зі своїм чоловіком та донькою у нього в квартирі. Періодично приходила у спірну квартиру, ніяких перешкод в цьому їй не чинилося.

 Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, допитані в судовому засіданні, пояснили, що позивач в квартирі не проживає, особистих речей не має.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, третю особу, допитавши свідків, дослідивши інші докази, що є в справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного. 

Судом встановлено, що кв. АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності, витягом з реєстру права власності, технічним паспортом (а.с. 18-19, 25). Відповідно до плану квартири, вона складається з двох суміжних кімнат (а.с. 25 зворот). Відповідно до довідки ЖБК «Кристал-3» в спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 (а.с. 6), а проживають ОСОБА_2, ОСОБА_3 з сином, що підтверджується показами сторін. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2008р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 Рішення набрало законної сили.  Рішенням встановлено, що ОСОБА_1 не втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.

Дані обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

 Відповідно Постанови N 1545-ХП, 12.09.1991 Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Закони та нормативні акти, прийняті до набуття чинності нового Закону є чинними у частині, що не суперечать цьому новому Закону.

Отже, в зв'язку з набуттям з 01.01.04р. чинності ЦК України від 16.01.2003р., положення ЖК України від 21.12.1963р. діють лише в тій частині, що йому не суперечать, в тому числі і положення, що регулюють порядок відносин між власником житла та інших осіб, що в ньому проживають.

За змістом ст. 405 ЦК України лише члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом у відповідності до вимог закону. При цьому приміщення, яке вони мають право займати, визначається самим власником.

Питання проживання не членів сім»ї власника житла, в тому числі і колишніх членів його сім»ї, врегульовано Главою 59 (ст. ст. 810-826) ЦК України, якою передбачено, що підставою проживання таких осіб є договір найму жилого приміщення.

Згідно ст.ст. 810, 811 ЦК України власник житла (наймодавець) передає наймачеві житло для проживання на певний строк і за плату на підставі договору найму (оренди), який укладається в письмовій формі.

Як видно з матеріалів справи, позивач не укладав з власником житла (відповідачем по справі) договору найму спірної квартири, чи її частини,  таким чином, не набувши правових підстав для проживання в ній. 

Крім цього, на думку суду право користування позивача є похідним від права власності відповідача. Відповідно до ст.. 41 Конституції України право приватної власності є непорушеним. Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Ст. 321 ч.1 ЦК України передбачає, що ніхто не може бути обмежений у здійсненні права власності.

Враховуючи площу спірної квартири, розташування кімнат, кількість осіб, що в ній проживають, суд вважає неможливим спільне проживання сторін в спірній квартирі та таким, що в значній мірі буде обмежувати право власності відповідача, що на думку суду є неприпустимим.

Таким чином, суд виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 321, 391, 405, 810, 811, ЦК України, ст. ст. 60, 88, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

            В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. 

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                           М.П.Дзярук

 Справа  №2-531/09

                                                                                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

(резолютивна частина)

31 березня 2009 року                                                                                              м. Запоріжжя

            Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:                                                                                      Дзярук М.П.,

при секретарі:                                                                                              Родніковій Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення, - 

 ВИРІШИВ:

            В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. 

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                          М.П.Дзярук