Справа  №2-1704/09

                                                                                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02 квітня 2009 року                                                                                     м. Запоріжжя

            Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:                                                                                          Дзярук М.П.,

при секретарі:                                                                                                  Родніковій Ю.О.

            за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

     В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 01.06.2002 року вона одружилася з відповідачем. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який буде проживати з позивачкою. Фактичні шлюбні відносини з відповідачем припинені з січня 2009 року через сварки на сімейно-побутовому ґрунті, відсутність взаєморозуміння та довіри. Позивач просить розірвати шлюб між нею і відповідачем. Витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС позивач просить покласти на  відповідача.

Відповідач позов визнав повністю, про що зазначив в попередньому судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення про задоволення позову в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч. 4 ст. 174 цього ж Кодексу у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Суд вислухавши  пояснення  позивача, відповідача,  дослідивши інші докази  по справі вважає, що  позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб сторони одружені з 01.06.2002 року, про що Відділом РАГС Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя, зроблений актовий запис № 188 (а.с.5). Від шлюбу сторони мають  неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.6). Шлюбні відносини між сторонами припинені з січня 2009 року, позивач відновляти їх не має наміру, тому що збереження сім'ї буде суперечити її інтересам та інтересам дитини. Шлюб у них перший.

У відповідності зі ст. 112 СК України шлюб підлягає розірванню, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення. Таким чином, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, а її позов таким, що підлягає задоволенню.

Витрати з оформлення розірвання шлюбу в органах РАЦС суд, вважає за доцільне стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 112 СК України, ст. ст. 88,130,174, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

         В И Р І Ш И В:

            Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 01.06.2002 року відділом РАГС Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя (актовий запис № 188) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 держмито в сумі 08 грн. 50 коп., ОСОБА_1 від аналогічних витрат звільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в  розмірі 16 грн. ( 08 грн. 50 коп. - судовий збір, 7 грн. 50 коп. -  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя:                                                                                                        М.П.Дзярук