Справа № 2-а-48/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2009 року Шепетівський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючого-судді: Босюка В.А.
при секретарі: Кулеші Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області, про зобов'язання нарахувати та сплатити недоплачену пенсію, -
в с т а н о в и в :
Позивачі звернулися в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області (далі – Управління) про підвищення мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що мають статус «дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) мають право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки таке підвищення з 2006 року їм не виплачувалось або виплачувалось частково, просять визнати бездіяльність Управління незаконною , зобов’язати останнє нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року, ОСОБА_4 за період з 1 січня 2006 року по 1 грудня 2008 року вказані суми.
Позивачі в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви в яких просять справу слухати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.
Представник управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області в судове засідання не з’явилась, направила до суду заперечення на позов, позовні вимоги не визнає, просить суд розглянути справу у її відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позови підлягають частковому задоволенню виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачі мають статус «дитини війни», що стверджується доданими до справи копіями їх посвідчень та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, протягом 2007 року підвищення пенсії їм не нараховувалось і не виплачувалось, а протягом 2008 року такі нарахування та виплати проводилися частково, що стверджується інформацією Управління.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення ст. ст. 71, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення пенсій на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Конституційний Суд України визнав, що зупинення та обмеження Законом України «Про державний бюджет» дії інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін в до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними; є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Положення статей 71, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, бездіяльність відповідача, що полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачам підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення є незаконною.
В той же час, як встановлено судом та сторонами не оспорюється, починаючи з січня 2008 року, позивачам, проводиться нарахування та виплата підвищення до пенсії в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, а не 30%, як те визначає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Доводи відповідача про те, що встановлений законом розмір мінімальної пенсії за віком до даних правовідносин не застосовується є безпідставними, оскільки в даному випадку мають місце правовідносини саме щодо нарахування та виплати пенсії і її підвищення.
Не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню твердження представника відповідача викладені в письмовому запереченні, щодо відсутності коштів для здійснення встановлених Законом виплат. Оскільки відповідно до рішення Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа «Кечко проти України» встановлено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління.
В той же час, позивачі згідно поданих позовів просять стягнути з відповідача на свою користь підвищення пенсії регламентованої Законом, за період 2006-2007 років.
Оцінюючи всі дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що позови в частині задоволення вимог за період 2006-2007 років до задоволення не підлягають виходячи з таких підстав.
Зокрема, як встановлено в процесі судового розгляду позивачі фактично знали, що органи державної влади не в повному обсязі провели виплати гарантованих їм державою сум за період 2006-2007 років, що фактично не заперечують. Однак жодних дій щодо усунення вказаних порушень та захисту своїх прав не вчинили, чим погодилися з проведеними виплати у вказаний період.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом своїх прав встановлений річний строк позовної давності.
За таких обставин, беручи до уваги, той факт, що позивачі фактично знали про порушення прав щодо проведення виплат в неповному обсязі, суд вважає, що вони пропустили встановлений законодавством строк позовної давності, а тому в частині їх вимог про стягнення коштів за 2006-2007 роки слід відмовити за пропуском строку давності, оскільки на застосуванні таких строків наполягає представник відповідача у поданих до суду письмових запереченнях на позовні заяви.
Суд відхиляє обставини на які позивачі посилаються, як на підставу обґрунтування причин пропуску позовної давності, оскільки вони повністю спростовуються вищенаведеними доказами.
При цьому жоден із позивачів питання про поновлення строку позовної давності не ставив.
Крім того, враховуючи, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності КАС України, тобто якби позивачі зверталися в порядку позовного провадження, де відповідно до ЦПК України (в редакції 1963 року) був встановлений двомісячний термін на звернення до
суду, КАС України значно розширив право громадян щодо строків звернення до суду за захистом своїх прав, однак жоден з осіб ним не скористався.
Позивачі не надали та не навели суду жодного об’єктивного та обґрунтованого доказу щодо поважності причин такого значного пропуску строку на звернення до суду за захистом свої прав.
Таким чином, відповідач – Управління повинне бути зобов’язане виплатити позивачам належні їм підвищення до пенсії за період 2008 року.
Виходячи з наведеного, на підставі ст. 22 Конституції України, рішення Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа «Кечко проти України», Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст. ст. 10, 11, 70, 71, 86, 94, 100, 162 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позови задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області неправомірною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області провести нарахування та виплати підвищення пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, ОСОБА_4 за період з 22 травня 2008 року по 1 грудня 2008 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Шепетівський міськрайонний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги в Львівський апеляційний адміністративний суд.
Головуючий: В.А. Босюк