Апеляційний суд Кіровоградської області
м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 2, 25006, (0522) 24-56-63
Справа № 22-330 2010 р. Головуючий у 1 інстанції - Регеша В.О.
Категорія- 20 Доповідач - Кодрул М.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Черненко В.В.
суддів - Потапенка В.І., Кодрула М.А.
при секретарі - Сегал О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватне сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство «Маяк», про стягнення заборгованості,-
ВСГАНОВИЛА:
03 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та визнання за нею права власності на приватне сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство «Маяк».
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона є спадкоємцем після смерті свого чоловіка - ОСОБА_3 25 лютого 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу приватного сільськогосподарського риболовецько-промислового підприємства «Маяк». Згідно з п.4 даного договору продаж було вчинено за 850000 грн. Умови договору ОСОБА_3 виконав в повному обсязі та передав право власності на підприємство ОСОБА_2, яка передбачену договором суму не сплатила.
09 вересня 2009 року ОСОБА_1 позовні вимоги змінила та просила стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором купівлі-продажу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в сумі 1065900 грн. В обґрунтування цих позовних вимог вказала, що у відповідності до п.4 договору купівлі-продажу від 25 лютого 2008 року «покупець для сплати залишку ціни здійснює єдиний платіж за наступним графіком у такому розмірі: до першого квітня 2008 року-850000 грн.». Відповідно до п.5 договору розрахунок міг бути проведений як з ОСОБА_3, так і з нею, як його дружиною. 25 лютого 2008 року вона дала згоду на укладення договору, при цьому чоловік повідомив її про те, що покупець за договором повинен виплатити вказану у договорі суму 850000 грн. до 01 квітня 2008 року.
ОСОБА_3 умови договору виконав та передав право власності на підприємство ОСОБА_2, яка умови договору в повному обсязі не виконала, не провела розрахунок у передбачені договором строки. Заборгованість за договором
складає 850000 грн. Оскільки ОСОБА_2 прострочила виконання грошового зобов'язання, то повинна сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 червня 2009 року приватне сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство «Маяк» залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2009 року в задоволені позову відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1700 грн. судового збору та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову,"посилаючись на те, що рішення суду є необгрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, що з'явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову міськрайонний суд виходив з встановленого, що 25 лютого 2008 року між ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу приватного сільськогосподарського риболовецько-промислового підприємства «Маяк» за 850000 грн. У вказаному договорі зазначено, що сторони підтверджують факт сплати цього платежу. Крім того, проведення повного розрахунку ОСОБА_2 за договором підтверджено розпискою ОСОБА_3 про отримання ним 180000 доларів США що еквівалентно 850000 грн. та заявою ОСОБА_3 на ім'я державного реєстратора фізичних та юридичних осіб Світловодського міськвиконкому, завіреною нотаріусом в день укладення письмової угоди 25 лютого 2008 року, в якій він зазначив, що майнових та грошових претензій до ОСОБА_2 він не має.
Позивачка ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів того, що ціна продажу підприємства була не 850000 грн., а більше, тому вимоги позивача про наявність порушення зобов'язань з боку покупця за договором є необгрунтованими.
Як убачається з матеріалів справи і це встановлено судом, власником приватного сільськогосподарського риболовецько-промислового підприємства «Маяк» був ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності №39, виданого 28 грудня 2000 року.
25 лютого 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу приватного сільськогосподарського риболовецько-промислового підприємства «Маяк». В п.4 зазначеного договору вказано що продаж цей за домовленістю сторін вчинено за суму 850000 гривень. Право власності підприємство переходить до покупця з моменту державної реєстрації змін до його статуту.
Факт укладення такого договору сторонами визнається і не оспорюється.
3 власноручно написаної розписки ОСОБА_3 видно, що 20 лютого 2008
року він отримав 180000 доларів США, як часткову оплату за передачу права власності ПСРП «Маяк».
Згідно довідки банку на 20 лютого 2008 року курс Національного Банку встановлений за 100 доларів США 505 грн. і таким чином в перерахунку на гривну ОСОБА_3 отримав 909000 грн.
25 лютого 2008 року ОСОБА_3 звернувся до державного реєстратора фізичних та юридичних осіб Світловодського міськвиконкому з заявою, посвідченою в цей же день нотаріусом, в якій просив зареєструвати передачу прав засновника (власника) приватного сільськогосподарського риболовецько-промислового підприємства «Маяк» ОСОБА_2 та вказав, що майнових та грошових претензій не має.
З відповіді державного реєстратора фізичних та юридичних осіб Світловодського міськвиконкому на запит суду вбачається, що 25 лютого 2008 року було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної ^ особи на підставі заяви ОСОБА_3 про передачу прав засновника (власника) приватного сільськогосподарського риболовецько-промислового підприємства «Маяк» ОСОБА_2 Власником (засновником) призначено ОСОБА_2
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер 26 березня 2008 року.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 жовтня 2008 року спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1Судом також встановлено, що звертаючись в суд з первинним позовом про розірвання договору купівлі-продажу ОСОБА_1 вказала, що відповідно до умов договору купівля-продаж підприємства здійснена за 850000 грн., однак ОСОБА_2Є їх не сплатила, але після надання відповідачкою розписки ОСОБА_3 про отримання ним 180000 доларів США за продане підприємство, змінила свої позовні вимоги та просила суд стягнути 850000 грн., посилаючись вже на те, що умовами договору передбачено проведення додаткового розрахунку на вказану суму до 01 ^^ квітня 2008 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свої змінені позовні вимоги підтримала та пояснила, що в п.4 договору зазначено, що покупець для сплати залишку ціни здійснює єдиний платіж за наступним графіком у такому розмірі: до першого квітня 2008 року-850000 грн. У відповідності до п.5 договору розрахунок міг бути проведеним як з ОСОБА_3, так і з нею. На підтвердження наявності боргу посилалася також на розписку від 22 квітня 2008 року, відповідно до якої батько відповідачи, ОСОБА_4 зобов'язувався сплатити позивачці ОСОБА_1 850000 грн. згідно договору між ОСОБА_3 та ОСОБА_5
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, та пояснила, що провела оплату за куплене підприємство відповідно до ціни яка визначена між нею та ОСОБА_3 і яка вказана в договорі. В тексті договору зазначено, що оплата буде проведена лише до 1 квітня 2008 року на прохання ОСОБА_3, оскільки він потребував значних коштів на лікування, в зв'язку з чим не бажав оприлюднювати відомості про -;: одержані кошти та сплачувати податки.
Представник приватного сільськогосподарського риболовецько-промислового підприємства «Маяк» ОСОБА_4 дав такі ж пояснення як і ОСОБА_2 та окремо зазначив, що розписку про його зобов'язання сплатити ОСОБА_1 850000 грн. він написав під тиском позивачки та її представника.
Судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінит обставини по справі, надані сторонами докази, правильно дійшов висновку про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.І ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п.4 договору купівлі-продажу приватного сільськогосподарського риболовецько-промислового підприємства «Маяк»,
укладеного 25 лютого 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, продаж за домовленістю сторін вчинено за суму 850000 гривень, тобто встановлена сума яку повинен сплатити покупець. Факт отримання зазначеної суми ОСОБА_3А підтверджується його особистою розпискою.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, так як не врахував, що в п. 4 договору зазначено, що «покупець для сплати залишку ціни здійснює єдиний платіж за наступним графіком у такому розмірі: до першого квітня 2008 року-850000 грн.» та відповідно до п.5 договору розрахунок міг бути проведений як з ОСОБА_3, так і з нею, як його дружиною, та про те, що факт існування боргу за договором підтверджується розпискою ОСОБА_4, судовою колегією не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не спростовують висновку суду про те, що купівлю-продаж вчинено за 850000 грн., які продавцем отримані, а пункти 4 і 5 договору лише встановлюють порядок проведення розрахунків за договором.
Зважаючи на те, що покупцем свої зобов'язання за договором, відносно сплати грошових коштів, виконані повністю, порушення порядку розрахунку, встановленого договором, не є підставою для стягнення коштів повторно.
Відповідно до ч.2 ст.П ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.
Між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 чи ОСОБА_1 будь яких договорів чи інших правочинів зобов'язального характеру не укладалося, він не був стороною при укладенні договору купівлі-продажу підприємства, тому його розписка про зобов'язання сплатити позивачці ОСОБА_1 850000 грн. згідно договору між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 правового значення не має.
Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, відповідно до наданих сторонами доказів, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому вона не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ст. 307, ст.308, ст. ст.313-315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від ЗО листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя:
Судді: