Апеляційний суд Кіровоградської області

м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 2, 25006, (0522) 24-56-63

Справа № 22 - 4716/2010р Головуючий у 1-й інстанції - Бутенко О.Ф..

Категорія 57 Доповідач - Кодрул М.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у

цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого-судді - Черненко В.В.

Суддів - Потапенка В.І., Кодрула М.А.

при секретарі - Липі А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області на постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області про перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області про перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" за 2009 рік.

Зазначала, що вона має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" за 2009 рік.

Постановою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2010 року позов задоволено. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язав його здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням положень ч.І ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період.

Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. У решті рішення суду не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату

соціальної надбавки дітям війни не передбачено, проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано і правові підстави для проведення такого перерахунку відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці з підвищенням її на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Висновки суду відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Судом установлено, що позивачка є громадянкою України, якій до 02 .вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до ч.І ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" він має статус дитини війни.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватися із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що розмір підвищення до пенсії не може бути визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ч.І ст.. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте з такими доводами погодитися не можна, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.І ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначення розміру підвищення відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ч.І ст.. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до вимог статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з п.п. 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Такими чином, суд дійшов правильного висновку, що позивачка має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є протиправною.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлене у залежність від бюджетних асигнувань.

Право на отримання державної соціальної допомоги позивачка має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити

Керуючись ст.ЗОЗ, п.1 ч,1 ст. 307, ст. 308, ст.ст, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі -відхилити.

Постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2010 року - залишити без змін,

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: