Справа № 2-2370/09
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24 березня 2009 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді : Лакомської Ж.І.
при секретарі с/з - Кириченко О.М.
за участю позивача - ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - Борового І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації „Львівгаз” про відшкодування моральної шкоди, суд –
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із позовом, яким просив стягнути із відповідача відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн., заподіяних його протиправними діями, пов’язаними із безпідставним звернення з судовими позовами до позивача та незаконним збиранням особистої інформації відносно нього. Зокрема, відповідач безпідставно повторно звернувся із позовом до позивача про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання за наявності чинного рішення суду, прийнятого із цих же підстав між тими ж сторонами. Крім того, відповідач незаконно всупереч вимогам ч. 2 ст. 32 Конституції України збирав та використовував без його згоди інформацію про нього, а саме довідку про склад його сім’ї, яку прилучив до матеріалів згаданих вище цивільних справ. Цими діями їй було спричинено психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги у вигляді поганого сну, значні незручності у відстоюванні своїх інтересів інваліда першої групи, учасника війни. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінює в розмірі 3000 грн., які просила стягнути із відповідача.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3. підтримали вимоги поданої 09.08.2006р. зустрічної позовної заяви, які ухвалою суду від 03.03.2009р. були виділені у самостійне провадження, із аналогічних викладеним у ній підстав, додатково пояснивши, що, незважаючи на рішення апеляційного суду Львівської області від 03.12.2007р., яким позов ВАТ «Львівгаз» про стягнення заборгованості з оплати послуг газопостачання задоволено частково й стягнуто із неї на користь ВАТ «Львівгаз» 68,14 грн. (вказану заборгованість вона погасила повністю), відповідач продовжує безпідставно нараховувати їй заборгованість у розмірі 790,89 грн. В обґрунтування заподіяної позивачу моральної шкоди додатково посилається на факт перебування її на стаціонарному лікуванні, про що було додано виписку із медичної карти.
Представник відповідача Боровий І.М. у судовому засіданні проти позову заперечив, пояснивши, що повторне звернення до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення з неї заборгованості з оплати послуг газопостачання на користь ВАТ «Львівгаз» було помилковим. Коли вказана обставина була виявлена, ВАТ «Львівгаз» звернувся до суду із заявою про залишення зазначеного позову без розгляду. Твердження позивача про безпідставність проведення відповідачем нарахувань заборгованості ОСОБА_2 з оплати послуг газопостачання у розмірі 790,89 грн. вважає необґрунтованим, оскільки рішенням апеляційного суду у Львівській області від 03.12.2007р. в задоволенні позову у цій частині було відмовлено не у зв’язку з безпідставністю позовних вимог, а у зв’язку з пропуском строку позовної давності. Через це ВАТ «Львівгаз» був вправі розраховувати на добровільне погашення зазначеної заборгованості ОСОБА_2 Разом із тим, ВАТ «Львівгаз» із врахуванням статусу позивача як інваліда І групи з дитинства на засіданні правління ВАТ «Львівгаз» від 16.03.2009р. вирішив списати зазначену заборгованість з позивача. Представляючи при поданні позовної заяви в суд про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості з оплати послуг газопостачання на користь ВАТ «Львівгаз» довідку ЛКП «Віра» про склад сім’ї позивача, відповідач виходив із положень ст. 119 ЦПК України, яка зобов’язує при оформленні і поданні позовної заяви до суду надавати інформацію про місце проживання відповідача.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст. 215 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи № 2-1135/07, ВАТ «Львівгаз» 02.03.2005р. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання, який в ході судового розгляду уточнив та просив стягнути зазначену заборгованість станом на березень 2007р. в розмірі 859,03 грн. рішенням Апеляційного суду Львівської області від 03.12.2007р. позов ВАТ «Львівгаз» про стягнення заборгованості з оплати послуг газопостачання задоволено частково й стягнуто із ОСОБА_2 на користь ВАТ «Львівгаз» 68,14 грн., в решті вимог – відмовлено у зв’язку із пропуском строку позовної давності.
Із матеріалів цивільної справи 2-863/09 вбачається, що ВАТ «Львівгаз» 08.06.2006р. повторно, незважаючи на наявність у провадженні суду цивільної справи № 2-1135/07, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про той самий предмет - стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання за період по 01.05.2006р. Ухвалою суду від 01.09.2006р. провадження у зазначеній справі було зупинено до вирішення цивільної справи № 2-1135/07. Після відновлення провадження у справі ухвалою суду від 19.08.2008р. позов ВАТ «Львівгаз» залишено без розгляду. Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26.08.2008р. ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу повернуто на новий розгляд. Ухвалою суду від 03.03.2009р. позов ВАТ «Львівгаз» залишено без розгляду, а зустрічну позовну заяву виділено у самостійне провадження.
Згідно даних витягу з протоколу № 7 засідання Правління ВАТ «Львівгаз» від 16.03.2009р. було вирішено списати заборгованість в розмірі 790,89 грн.(в частині, у стягненні якої відмовлено згідно рішення Апеляційного суду Львівської області від 03.12.2007р.), яка рахується за інвалідом 1-групи з дитинства ОСОБА_2, яка проживає: АДРЕСА_1
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що відповідач ВАТ «Львівгаз» безпідставно повторно звернувся із позовом до ОСОБА_2 про той самий предмет - стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання за період по 01.05.2006р. Крім того, тривалий період після набрання чинності рішенням апеляційного суду Львівської області від 03.12.2007р. продовжував нараховувати позивачу заборгованість за надані послуги з газопостачання в розмірі 790,89 грн. (вказана обставина визнається сторонами). Суд вважає, що цими діями відповідач заподіяв позивачу моральну шкоду, яка полягає в емоційних переживаннях, порушенні звичного ритму життя, що було пов’язано із необхідністю захисту своїх майнових прав від безпідставних вимог відповідача.
Водночас, суд не вбачає протиправності у діях позивача, пов’язаних із отриманням довідки ЛКП «Віра» про склад сім’ї та прописку (№ 868 від 19.04.2006р. у справі № 2-863/09), оскільки вказана довідка була надана ЛКП «Віра» на запит ВАТ «Львівгаз» саме у зв’язку із його зверненням із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг газопостачання. Інформація, що міститься у цій довідці, не є такою, що не може збиратись без згоди позивача. Зокрема, позивач є інвалідом І групи з дитинства, у зв’язку чим користується пільгами з оплати комунальних послуг, інформація про дату й місце його народження, склад сім’ї та характеристики житла включається до Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги, й відповідно до п. 4 Положення «Про Єдиний державний реєстр осіб, які мають право на пільги», затвердженого постановою КМУ від 29.01.2003р. № 117, надаються підприємствам і організаціям, що надають послуги, на їх запити та в межах їх компетенції.
Так само позивачем не надано доказів існування причинового зв’язку між погіршенням стану її здоров’я й заявленими відповідачем вимогами щодо необхідності сплати заборгованості за надані послуги з газопостачання. Навпаки, як вбачається із епікризу-виписки № 474 з історії хвороби ОСОБА_2, яка перебувала на стаціонарному лікуванні в ІІ терапевтичному відділенні з 14.03.2007р. по 30.03.2007р. з діагнозом ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба, вказаними захворюваннями вона хворіла протягом декількох років, що передували зверненню в медичний заклад.
Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з характеру порушення цивільного права позивача, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, інших обставин, які мають значення, та загальних засад розумності та справедливості. Зокрема, враховує, що відповідачем добровільно усунуті допущені порушення цивільного права позивача, а саме: за заявою ВАТ «Львівгаз» ухвалою суду від 03.03.2009р. (справа № 2-863/09) його позов до ОСОБА_2 залишено без розгляду; рішенням Правління ВАТ «Львівгаз» від 16.03.2009р. списано заборгованість ОСОБА_2 перед ВАТ «Львівгаз» в розмірі 790,89 грн. (в частині, у стягненні якої відмовлено згідно рішення апеляційного суду Львівської області від 03.12.2007р.), а тому суд задовольняє позов частково на суму 300 грн., яку вважає достатнім грошовим еквівалентом відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди.
Керуючись ст. 10, 60, 169, 212-215, 225, 226 ЦПК України, ст. 23, 1167 ЦК України, -
в и р і ш и в:
Позов задоволити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації „Львівгаз” на користь ОСОБА_2 300 грн. відшкодування моральної шкоди.
В решті вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Лакомська Ж.І. .