ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.07 Справа № 5/596.
Господарський суд Луганської області у складі судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:
від позивача –Жигало О.С., довіреність № 446-НЮ від 09.02.07.;
від відповідача – Лагода Л.П., довіреність б/н від 11.02.07.;
розглянувши матеріали справи за позовом:
державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» (м. Київ, вул. Лисенка, 6);
до товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевський карбідний завод» (м. Алчевськ, Луганської області, вул. Горького, 99А);
про стягнення 20240 грн., –
В С Т А Н О В И В:
Суть спору: позивачем заявлено позовні вимоги до відповідача про стягнення штрафу за не правильне зазначення в накладній коду вантажоодержувача в сумі 20240 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач відзивом на позовну заяву та його представник в судовому засіданні позовних вимог не визнали мотивуючи свої заперечення тим, що самостійно дізнатись та перевірити код вантажоодержувача у відповідача не має можливості. При цьому, як тільки відповідачем було отримано правильні реквізити вантажоодержувача, до станції Комунарськ, Донецької залізниці було направлено повідомлення про випавлення коду вантажоодержувача.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, та оцінивши надані докази суд приходить до висновку, що вимоги позивача не обґрунтовані з урахуванням наступного.
У липні 2006 року відповідно до накладної № 483669493 зі станції Комунарськ, Донецької залізниці до станції Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці, було відправлено вагон № 65283624 з вантажем –«вапно негашене».
Як вбачається із наданих сторонами документів у накладній № 483669493 відправником (відповідачем) неправильно зазначено код вантажоодержувача ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»Трипільська ТЕЦ, про що 10.06.06. на станції Трипілля-Дністровське Південно-Західної залізниці складено акт загальної форми № 632.
Відповідно до п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником вказаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Тобто, відповідальність за внесення невірних даних в залізничну накладну покладається на вантажовідправника.
В ході судового розгляду встановлено, що постачання вапна відповідачем для Трипільської ТЕЦ здійснюється на підставі укладеного між ним та ТОВ «Торгово-промислова компанія»договору № 2 від 03.01.05. яке і надавало реквізит для відправки вапна залізничним транспортом вантажоодержувачам.
08.06.06. відповідач здійснив відправку вагону № 65283624 за повідомленими йому реквізитами.
14.08.06. відповідачу стало відомо про те що реквізит відправленого вагону вказані ним у накладній не вірно про що він одразу ж повідомив станцію Комунарськ Донецької залізниці, а та в свою чергу повідомила станцію Трипілля-Дністровське Південно-Західної залізниці.
В статті 218 ГК України зазначається, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або не належне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач належним чином здав вантаж до перевезення, зазначивши в накладних масу та код вантажу, за наявними в нього даними. Тобто, відповідач не вчиняв ніяких дій, які можна було б кваліфікувати як правопорушення і які були б підставою для застосування штрафних санкцій до нього.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивачем не доведені обставини, за якими на відповідача може бути покладена відповідальність згідно ст.ст. 118, 122 Статуту Залізниць України.
Отже, з урахування викладеного, позовні вимоги слід визнати необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по даній справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, –
В И Р І Ш И В:
1. В задоволені позову відмовити.
3. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення підписано 16.02.06.
Суддя О.В. Закропивний