Справа №2-41

2008 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

про задоволення позову про стягнення аліментів

у зв’язку з його визнанням у попередньому судовому засіданні

07 квітня 2008 року                                                 смт Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

    при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А.,

    за участю: позивача  ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

    розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення грошових коштів на утримання неповнолітніх дітей (аліментів), -

В С Т А Н О В И В :

    Позовна заява до Розівського районного суду Запорізької області надійшла 19 березня 2008 року.

    Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві вказала, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з 26 серпня 2000 року. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З січня 2008 року  відповідач фактично припинив надання  матеріальної допомоги на утримання дітей, витрачає зароблені кошти на власні потреби. Відповідач працює і має можливість утримувати родину, інших неповнолітніх дітей у відповідача немає, стягнень по виконавчим документам не проводиться. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто,  у зв’язку  з чим позивач ОСОБА_1 вимушена  була звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на її користь з ОСОБА_2 в розмірі 1/3 частини його заробітку на утримання неповнолітніх дітей.

    В попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала повністю свої позовні вимоги по тих підставах, які викладені в позовній заяві. При цьому позивач пояснила суду, що з початку  березня 2008 року подружжя проживає окремо один від одного, чоловік повернувся до помешкання своїх батьків. Неповнолітні діти проживають разом із позивачем та знаходяться на її утриманні. Позивач ОСОБА_1 зазначила, що вона не працює, знаходиться  у відпустці по догляду за дитиною, отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, однак доходів на повноцінне утримання дітей не вистачає у той час  як відповідач працює  та зобов’язаний надавати їй допомогу на утримання дочки та сина, стан здоров’я відповідача це дозволяє, інших неповнолітніх дітей та  непрацездатних батьків на утриманні у нього не має.

Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні повністю визнав позовні вимоги ОСОБА_1, а також обставини, які були нею зазначені у позові та оголошені під час засідання. При цьому, відповідач додатково пояснив, що з початку березня 2008 року він проживає окремо від дружини та дітей, інших неповнолітніх дітей на утриманні не має,  працює та отримує заробітну плату,  має бажання  надавати матеріальну допомогу на утримання своїх дітей, але він має зобов'язання щодо сплати кредиту відповідно до договору кредитування, тому не завжди має можливість утримувати своїх дітей. Разом з тим, відповідач ОСОБА_2  не заперечує проти стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частини його заробітку на утримання неповнолітніх  дочки  та сина.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

    Із свідоцтва про одруження встановлено, що сторони одружились 26 серпня 2000 року у відділі РАГС Розівського РУЮ Запорізької області, актовий запис № 08.

Від даного шлюбу сторони мають дітей - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження.

    Відповідно до довідки  про доходи  № 16 від 01 лютого 2008 року, виданої  керівником  ТОВ “Запоріжспецтрансгаз”, ОСОБА_2 працює в ТОВ “ Запоріжспецтрансгаз” на посаді наповнювача балонів та загальна сума доходів за період з липня 2007 року по грудень 2007 року включно складає 5066 грн. 73 коп.

    З пояснень сторін встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2  разом не проживають з початку березня 2008 року. На утриманні позивачки  знаходяться неповнолітні діти, відповідач ОСОБА_2 з січня 2008 року фактично припинив надання матеріальної допомоги на утримання дітей. Відповідач працює, отримує заробітну плату, за станом здоров’я має можливість надавати таку допомогу, інших неповнолітніх дітей на утриманні не має, непрацездатних батьків не утримує, має зобов'язання щодо сплати кредиту відповідно до договору кредитування, але не заперечує проти стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частини його заробітку на утримання неповнолітніх  дочки  та сина. .

Вказані обставин сторони в попередньому засіданні визнали, тому вони не підлягають доказуванню, що відповідає положенням ст.61 ЦПК України.  

Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, що дає підстави суду для стягнення з відповідача ОСОБА_2 коштів на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей.

    Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    У відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів, рішення ухвалено на її користь, тому суд має підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2.  в дохід держави судового збору в розмірі 51 гривні.

    Крім того, суд у відповідності до ч.3 ст.81 ЦПК України має підстави для стягнення з відповідача в дохід держави витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ про стягнення аліментів, від яких позивач ОСОБА_1 була звільнена при зверненні до суду.

Відповідно до „Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258, розмір витрат у справах позовного провадження з розгляду спору, що випливає з інших сімейних правовідносин, складає 7 грн. 50 коп..

    Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

    Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 180-183 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 81, 88, 130, 174, 209, 212-215, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України,  суд –

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в м. Постави Вітєбської області, на користь  ОСОБА_1  на утримання неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, кошти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 березня 2008 року.

    Стягнути з відповідача  ОСОБА_2  судовий збір в дохід держави в сумі 51 (п’ятдесяти однієї) гривні і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 (семи) гривень 50 (п’ятдесяти) копійок.

    Рішення допускається до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Суддя:                 Т.М.Кущ