Справа №10-464/10 Головуючий у суді у 1 інстанції -
Номер провадження - Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія -
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
Головуючого судді - Пархоменко О.М.
суддів - Моїсеєнко Т.М., Матуса В.В.
з участю прокурора - Шелудякова С.В.
захисника ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали справи за апеляцією прокурора Фролкова М.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 13 грудня 2010 року, якою відносно
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця м.
Суми, вул. Прокоф'єва 35/61, раніше не
судимого
відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд,
ВСТАНОВИЛА:
6 грудня 2010 року до Зарічного районного суду м. Суми з поданням, погодженим із прокурором Зарічного району м. Суми звернувся старший слідчий прокуратури Зарічного району м. Суми ОСОБА_4 про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який підозрюється у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що призвело до тяжких наслідків.
3 грудня 2010 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
6 грудня 2010 року ОСОБА_3 було продовжено затримання до десяти днів для додаткового вивчення даних про його особу.
13 грудня 2010 року постановою Зарічного районного суду м. Суми в задоволенні
подання слідчого було відмовлено у зв'язку із його необґрунтованістю. Суд мотивував
своє рішення тим, що ОСОБА_3 раніше не судимий, вину визнав повністю, щиро
розкаюється, бажає відшкодувати потерпілим заподіяну злочином шкоду, має постійне
місце проживання, за місцем роботи характеризується позитивно, на даний час звільнений
з роботи, що позбавляє його можливості чинити тиск на потерпілих, які були його
підлеглими, а трудовий колектив Сумського районного управління ВАТ
«Укртранснафта» філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» «Укртранснафта» звернувся до суду з клопотанням про звільнення його з під варти: "Крім того, органами досудового слідства не надано доказів, які б вказували, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може ухилятися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.
В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає, що суд не врахував тяжкість вчиненого ОСОБА_3 злочину та його наслідків, крім того, підозрюваний після настання нещасного випадку намагався ухилитись від кримінальної відповідальності, приховуючи тим самим вчинений злочин. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, яки просять постанову суду залишити без зміни, прокурора, який просить задовольнити апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Розглядаючи подання старшого слідчого прокуратури Зарічного району м. Суми ОСОБА_4 про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд першої інстанції, врахувавши відповідно до вимог ст.ст. 148, 150, 155 КПК України всі обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, вірно відмовив в задоволенні цього подання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 272 ч. 2 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину.
В той же час, взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилятися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність, а сама санкція статті кримінального закону, у вчиненні якого підозрюється або обвинувачується особа не є підставою для обрання такого виду запобіжного заходу як взяття під варту.
Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_3, суд врахував тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, дані про особу підозрюваного, його характеристики, наявність постійного місця проживання, а також інші обставини, що характеризують ОСОБА_3 та навів відповідні мотиви прийнятого рішення.
Достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 буде ухилятися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність судом не встановлено, а сама санкція статті кримінального закону, за якою підозрюється ОСОБА_3, не може бути основною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
А тому, доводи апеляції прокурора про те, що підозрюваний може ухилятися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність є необґрунтованими.
Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для скасування постанови суду та задоволення поданої апеляції прокурора.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 13 грудня 2010 року про відмову в обранні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обранні запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.
СУДДІ:
ОСОБА_5 ОСОБА_1 ОСОБА_6