Справа №11-376/10 Головуючий у суді у 1 інстанції -
Номер провадження - Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія -
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
Головуючого судді - Безверхого О.М.
суддів - Моїсеєнко Т.М., Гончарова М.В.
з участю прокурора - Марченко Н.В.
засудженого - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 31 травня 2010 року, яким:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, мешканець вул. Терещенків, 56/45, м. Глухів Сумської області, раніше судимий:
13 серпня 1997 року Глухівським міським судом за ст. 86-1, ст. 140 ч. 2, ст. 44, 42 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією особистого майна на користь держави, 13 вересня 2001 року Глухівським міським судом за ст. 187 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, 9 лютого 2010 року Глухівським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
засуджений - за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, який був вчинений до постановлення вироку Глухівським міськрайонним судом від 9 лютого 2010 року - до позбавлення волі строком на три роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, яке було призначене ОСОБА_2 за вироком Глухівського міськрайонного суду від 9 лютого 2010 року, даним покаранням, призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
- за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, який був вчинений після постановлення вироку Глухівським міськрайонним судом від 9 лютого 2010 року - до позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до даного покарання частково, у виді двох місяців позбавлення волі, приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком, і остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки два місяці.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 1176, 15 грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів при таких обставинах.
Наприкінці листопада 2009 року ОСОБА_2 проник до нежитлового приміщення по вул. Шевченка, 10-Б в м. Глухів, звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_4 на суму 1618 грн.
Крім того, 12 лютого 2010 року о 22 годині ОСОБА_2, перебуваючи в стані
алкогольного сп'яніння, проник до господарства потерплого ОСОБА_3 по вул. 40 років Перемоги, 32 в м. Глухів, викравши майна потерпілого на загальну суму 1176, 15 грн.
У поданій апеляції та доповнені до неї засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи вірності кваліфікації діянь та винності, просить переглянути вирок та призначити більш м'яке покарання, оскільки вважає, що суд не врахував стан його здоров'я та щире каяття. Крім того, ОСОБА_2 вважає, що відносно нього були порушені вимоги кримінально -процесуального закону, оскільки йому не було надано копію обвинувального висновку та копії вироку, а також не призначена судово -психіатрична експертиза.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого на підтримку своєї апеляції, міркування прокурора про законність вироку і залишення його без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 185 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на розглянутих у судовому засіданні доказах, які зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом, що в апеляції не оспорюються.
Що стосується покарання, яке призначено засудженому ОСОБА_2, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Як вбачається із вироку, суд при призначенні покарання врахував ступень тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, а також обставини, що пом'якшуючих покарання, до того ж саме ті, на які вказує засуджений. Крім того, призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд призначив йому майже мінімальну міру покарання, яка передбачена санкцією закону, по якому він засуджений.
Тому, на думку колегії суддів, призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення не вбачається.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування вироку, у справі не допущено. Тому доводи апеляції ОСОБА_2 про те, що йому не вручено копію обвинувального висновку та копію вироку є безпідставними.
Відповідно до протоколу судового засідання ОСОБА_2 заявив, що копію обвинувального висновку отримав 19 травня 2010 року , а відповідно до розписки, копію вироку він отримав 31 травня 2010 року.
Що стосується доводів апеляції ОСОБА_2 про те, що відповідно до нього не було вирішено питання про проведення судово - психіатричної експертизи, то на думку колегії суддів воно є необґрунтованим. Сам ОСОБА_2 ні під час досудового слідства ні в судовому засіданні такого клопотання не заявляв, а відповідно до матеріалів кримінальної справи підстав для призначення такої експертизи у суду також не було. ОСОБА_2 на диспансерному обліку у психіатра не перебуває, а в кримінальної справі відсутні будь які медичні документи, які б свідчили про необхідність щодо проведення такої експертизи.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів апеляційного суду -
УХВАЛИЛА:
Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 31 травня 2010 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_2 - без задоволення.
СУДДІ:
ОСОБА_5 ОСОБА_1 ОСОБА_6