АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

       

Справа №  22 ц - 1197/2009 року		Головуючий по 1-й інстанції:  Зємцов В.В.
		Суддя-доповідач:  Пікуль В.П.

 

У Х В А Л А

 

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

23 квітня 2009 року                                                                   м. Полтава

 

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

 

головуючого судді: Тимчук Л.А.,

суддів: Пікуля В.П., Мартєва С.Ю.,

при секретарі: Сулимка С.В.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,                                                  

                                                  В С Т А Н О В И Л А :

 

У грудні 2008 року позивач звернувся із вищевказаним позовом, у якому просив поновити його на роботі майстром гартувально-цементаційної дільниці № 3 термічного цеху агрегатного виробництва ВАТ Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі; стягнути судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу у розмірі 800 грн. та 2000 грн. моральної шкоди. Свій позов обґрунтовуючи тим, що 12.11.2008 року він був звільнений з роботи за п. 7 ст. 40 КЗпП України, своє звільнення вважає незаконним.

 

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 лютого 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

 

Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 його оскаржив, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове по суті позовних вимог.

 

У запереченнях на апеляційну скаргу, відповідач просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

 

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

 

 

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 

Згідно п. 7 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі появи працівника на роботі у нетверезому стані.

 

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 16 січня 2008 року позивач працював на ВАТ ХК «АвтоКрАЗ». Спочатку на посаді помічника майстра 5 розряду механоскладального цеху № 2 агрегатного виробництва, а з 12.02.2008 року його було переведено майстром гартувально-цементаційної дільниці № 3 термічного цеху агрегатного виробництва. 16 жовтня 2008 року ОСОБА_1 з'явився на роботі у нетверезому стані.

Відповідно до протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння № 1078/366 Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру, при проведенні медичного огляду о 9 год. 50 хв. 16.10.2008 року виявлено, що ОСОБА_1 був у стані алкогольного сп'яніння ( а. с. 32).

11 листопада 2008 року профкомом ППО ХК «АвтоКрАЗ» була дана згода на звільнення ОСОБА_1 з роботи з 12 листопада 2008 року по п. 7 ст. 40 КЗпП України за появу у нетверезому стані на роботі 16 жовтня 2008 року.

11 листопада 2008 року наказом № 1268 - п позивач був звільнений з 12 листопада 2008 року за появу на роботі в нетверезому стані 16 жовтня 2008 року.  

 

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 16 жовтня 2008 року з'явився на роботу у нетверезому стані, та обґрунтовано прийшов до висновку про законність звільнення позивача за п. 7 ст. 40 КЗпП України, відмовивши йому у задоволенні позову у повному обсязі.

 

При цьому, аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що апелянт 16 жовтня 2008 року з'явився на роботі та перебував на підприємстві саме у зв'язку із виконанням своїх трудових обов'язків. До лікаря сімейної медицини ОСОБА_1 звернувся лише о 16 год. 16 жовтня 2008 року, у якого йому було поставлено діагноз «ОРВІ», що підтверджується листом міської лікарні № 4 м. Кременчука № 4 від 11 листопада 2008 року. Тобто, до лікаря позивач звернувся після того, як на робочому місці, при виконанні трудових обов'язків, начальник термічного цеху відчув у нього різкий запах алкоголю та ОСОБА_1 був направлений на медичний огляд, при проведенні якого у нього був встановлений стан алкогольного сп'яніння.

 

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги той факт, що працівники наркодиспансера не провели аналізу, на якому він наполягав, з метою встановлення які препарати та комплекти містяться в організмі, чи є вони результатом вживання алкогольних напоїв чи лікарських препаратів та медикаментів не спростовують висновків суду першої інстанції тому, що жодних доказів у підтвердження цих доводів позивач суду першої та апеляційної інстанції не надав.

Крім того, із протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння № 1078/366   ( п. 10 ) видно, що при проведенні медичного огляду ОСОБА_1 вказував, що вживав алкогольні напої в ніч на 16 жовтня 2008 року.

 

 Колегія суддів також приходить до висновку, що не знайшли свого підтвердження посилання апелянта про недодержання процедури його звільнення: не було викликано на засідання профкому, відповідач на зажадав від нього письмових пояснень, стягнення не було оголошено йому під розписку.  

Оскільки, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 письмово повідомлявся про час засідання  профспілкового комітету, доказів поважності неявки на засідання не надав, згода профспілкового комітету про звільнення ОСОБА_1 була надана після його повторної неявки на засідання профспілкового комітету, що не суперечить ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Відповідно до акту від 16 жовтня 2008 року ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень з приводу перебування на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння, а згідно акту від 12 листопада 2008 року він відмовився від отримання повідомлення про його звільнення та необхідність явки на підприємство для отримання трудової книжки.

 

Отже, рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін.

 

 

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,

 

У Х В А Л И Л А:

 

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.   

 

 

 Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 лютого 2009 року -  залишити без змін.

 

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

 

 

Головуючий суддя  

                   

 

Судді: