ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

       

УХВАЛА

  

22.12.2014                                                                                                    Справа  № 908/1290/14

м. Запоріжжя                                                                                        

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали заяви Дочірнього підприємства “Палац культури енергетиків” відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про розстрочення виконання рішення суду

у справі № 908/1290/14

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ідентифікаційний код 00130926)

до відповідача: Дочірнього підприємства “Палац культури енергетиків” відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 16, ідентифікаційний код 02596853)

про стягнення 47 440, 99 грн.

ВСТАНОВИВ:

ДП “Палац культури енергетиків” ВАТ “Запоріжжяобленерго” звернулось до господарського суду Запорізької області з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду від 27.05.2014р. у справі № 908/1290/14.

18.12.2014р. заяву передано судді Соловйову В.М.

Заява підлягає поверненню в зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у  господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України унормовано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р.  № 270 (з наступними змінами та доповненнями).

За змістом пункту 19 вказаного Порядку, внутрішні поштові відправлення з  оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до пункту 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"            від 12.05.2006р. № 211   затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в          підпункті 3.2.1 якого наведено зразок оформлення Опису вкладення за формою 107.

Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ч. 2 ст. 36 ГПК України).

Таким чином, єдиним належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресата та заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до заяви.

Такий опис вкладення господарському суду не наданий.

Натомість, на примірнику заяви про розстрочку виконання рішення суду міститься відмітка “вх. 34664/005 17.12.2014р. примірник заявника”.

Як зазначено у абз. 9 п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не може вважатися належним доказом надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів проставлена на позовній заяві відмітка іншої сторони, якщо у цій відмітці не зазначено, ким саме прийнято копію позовної заяви.

Таким чином, заявником не надано доказів надсилання на адресу                     стягувача (позивача у справі) копії заяви та доданих до неї документів, що є безумовним порушенням імперативних приписів ст. 56 ГПК України.

Це порушує загальні принципи господарського судочинства, зокрема рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст.4-2 ГПК України) та змагальності (ст.4-3 ГПК України).

Також суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися під час виконання судових рішень.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст. 56 ГПК) передбачено забезпечення права іншої сторони на інформацію про подану заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку заявника надіслати іншим учасникам судового процесу відповідні копії заяви та доданих до неї документів до прийняття заяви судом.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов'язок заявника належним чином інформувати іншу сторону про подання заяви до суду шляхом направлення на його адресу копії заяви з додатками. Таке інформування повинно бути здійснене заявником до прийняття судом заяви до розгляду. Отже, прийняття заяви про розстрочку виконання рішення суду до виконання заявником вказаного обов'язку, не відповідатиме статті 6 Конвенції.

У зв'язку із тим, що судом встановлено, що заявником не надано належних доказів відправки стягувачу (позивачу у справі) заяви про розстрочку виконання рішення суду та додатків до неї, повернення заяви є не правом, а обов'язком суду.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В підпункті 7.3 постанови від 17.10.2012р. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” пленум Вищого господарського суду України роз’яснив судам, що заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК України у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви тощо.

У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи не пізніше трьох днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63, статті 121 ГПК, про що виноситься ухвала.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Також суд звертає увагу заявника на те, що позивачем у справі № 908/1290/14 виступає ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі ЗМЕМ,  яке знаходиться за адресою: 69035,             м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, проте заявником у заяві зазначено іншого позивача (стягувача) - ВАТ “Запоріжжяобленерго”, яке знаходиться за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63, ст.  86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Дочірнього підприємства “Палац культури енергетиків” відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 27.05.2014р. у справі № 908/1290/14 та додані до неї документи на 9 аркушах повернути без розгляду.

Суддя                                                             Соловйов В.М.