У К Р А Ї Н А

Місцевий Ленінський районний суд міста Севастополя

                                              Справа № 2-726/2009 р.

                                                         Категорія 45

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06 квітня 2009 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

         головуючого судді – Балюкової К.Г.

         при секретарі   -   Усатій Л.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі,  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення частки додаткових витрат,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 06.05.2008 р. звернулася до суду інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення 4004 грн., що складає 50% вартості автомобіля „Славута”, що була оплачена нею для перевезення дочки-інваліда через відділ соціального захисту як засіб автопротезування.

У зв’язку з досягненням повноліття 22.01.2009 р. ОСОБА_1 від свого ім’я заявила самостійні позовні вимоги до відповідача про стягнення з нього 50% вартості  придбаного для неї, як інваліда-опорника, автомобілю через органи соціального захисту населення. Вимоги позову мотивовані тим, що вона є інвалідом з дитинства по опорно-руховому апарату, проживає разом із матір’ю ОСОБА_3, на підставі висновку МСЕК від 09.01.2008 р. їй був виділений автомобіль марки ЗАЗ як засіб автопротезування, за який ними було сплачено 7930,20 грн. та витрати банку. Оскільки відповідач є її батьком, та сплачував аліменти на її утримання до достягнення повноліття лише епізодично, вважає, що він повинен сплатить їй 50% від вартості автомобілю, як його частку додаткових витрат, понесених у зв’язку із станом її здоров’я.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги позову у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні судом, оскільки сума, сплачена за автомобіль була зібрана із засобів як матері позивачки, так соціальної допомоги позивачки, як інваліду, є для них суттєвою. Вказувала на недобросовісну поведінку відповідача відносно утримання та виховання його дочки – позивачки по справі, у зв’язку з чим він декілька разів оголошувався у розшук.

Представник відповідача вимоги позову не визнав. Не заперечуючи факту наявності інвалідності у позивачки та через це її потреби в автотранспортному засобі,  вказував, що положення ст.185 СК України на яких заснований позов не розповсюджуються на позивачку ОСОБА_1, яка вже є повнолітньою особою. Також зазначав, що з наданих суду документів щодо отримання автомобілю ним вбачається, що автомобіль фактично отримала матір позивачки, яка ним й користується. Просив в задоволенні позову відмовити як в необґрунтованому.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той, з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (її хворобою, каліцтвом тощо).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивачки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка має статус інваліда з дитинства, що підтверджується матеріалами справи та не оспорювалося представником відповідача в судовому засіданні.

Довідкою з місця проживання, виданою КП „Житлосервіс № 15” підтверджений факт проживання ОСОБА_1 разом із своєю матір’ю ОСОБА_3

Довідкою Управління праці та соціального захисту населення (а.с.17) підтверджено факт отримання позивачкою ОСОБА_1 згідно висновку ЦГ МСЕК № 2 від 09.01.2008 р. автомобілю марки ЗАЗ як засібу автопротезування 18.01.2008 р.

Дійсно, акт прийому-передання транспортного засобу (а.с.10) та довідка на реєстрацію транспортного засобу видані на ім’я матері позивачки ОСОБА_3, як законного представника неповнолітньої на той час позивачки, що є правомірним. До того ж сама позивачка, яка має вади опорно-рухового апарату за своїм станом здоров’я позбавлена можливості отримати посвідчення водія та автомобіль слугуватиме засобом її пересування за допомогою іншої особи.

Квитанцією від 14.01.2008 р. підтверджений факт уплати ОСОБА_3 грошових коштів за отримання автомобілю в сумі 7930,20 грн. (а.с.6), що у сукупності з вищезазначеними фактами та на підставі ст.185 СК України дає суду достатні підстави для стягнення 1\2 вказаної суми з відповідача, що складає 3965,10 грн.

Таким чином, вимоги позову є обґрунтованими, доведеними доказами, а тому підлягають задоволенню судом.

На підставі ст.185 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.  10,11,60, 209, 212, 214-215   ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 3965 грн.10 коп., у відшкодування судових витрат суму у розмірі 81 грн., а всього 4046 грн.10коп.

Рішення може бути оскаржено  в апеляційному порядку до Апеляційного суду м.Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

                            Суддя   -    підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Ленінського

районного суду м. Севастополя                          К.Г.Балюкова