ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2006 р. | № 15/364-05-10383 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кравчука Г.А. - головуючого, |
Мачульського Г.М., |
Шаргала В.І. |
за участю представників сторін: |
від позивача | Вінової Р.Н., Бурки В.Р., Якименка К.В., довіреності від 06.06.2006 р. |
від відповідача | не з’явився; |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Приватного підприємства “Авто-Профі” |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2006р. |
у справі | №15/364-05-10383 господарського суду Одеської області |
за позовом | Дочірнього підприємства “Вінницьке спеціалізоване управління екскавації” |
до | Приватного підприємства “Авто-Профі” |
про | стягнення 52 111,79 грн. |
В С Т А Н О В И В:
Дочірнє підприємство (надалі ДП) “Вінницьке спеціалізоване управління екскавації” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства (надалі ПП) “Авто-Профі” про стягнення 49 640 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи та 2 471,79 грн. пені.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.01.2006 року (суддя Петров В. С.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що позивач допускав недоліки при виконанні підрядних робіт, які ним не усувались, разом з тим позивачем не доведено порушення відповідачем договірних зобов’язань та існування заборгованості з оплати виконаних робіт, а представлені позивачем на підтвердження своїх вимог акти приймання-передачі виконаних робіт, довідки про їх вартість та ін. не приймаються судом до уваги, оскільки ці документи підписані головним бухгалтером, хоча відповідно до статуту, правом підпису документів від імені ПП “Авто-Профі” наділений лише його директор.
Доповідач: Шаргало В.І.
За апеляційною скаргою ДП “Вінницьке спеціалізоване управління екскавації” судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 року (судді: Лашин В.В., Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л.), скасоване, позов задоволений, з ПП “Авто-Профі” на користь ДП “Вінницьке спеціалізоване управління екскавації” стягнуто 49 640 грн. заборгованості та 2 471,79 грн. пені. Постанова обґрунтована посиланням на підтвердження матеріалами справи фактичного виконання підрядних робіт та те, що позивачем виставлялись рахунки на оплату саме за ті роботи та в тому обсязі, якому були ним виконанні і за які відповідач за умовами договору підряду повинен був розрахуватись.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ПП “Авто-Профі” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2006 року залишити в силі. Вимоги касаційної скарги мотивовані доводами про порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з ненаданням належної юридичної оцінки встановленим обставинам справи, зокрема, фактам неналежного виконання підрядником умов договору, оскільки екскаваторником Вінницького СУЕ було допущено 56 невиходів на роботу, про що відповідач неодноразово повідомляв позивача, крім того, правом підпису всіх документів підприємства наділений лише його директор; посиланням на неправильне застосування норм матеріального права, а саме: ст. 195 Господарського кодексу, ст.ст. 526, 857 Цивільного кодексу України.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.04.2005 року між ПП “Авто-Профі” (Замовник) та ДП “Вінницьке спеціалізоване управління екскавації” (Підрядник) укладений договір № 29, відповідно до умов якого Підрядник надає Замовнику екскаватор у технічно справному стані для виконання земляних робіт (видобутку піску), укомплектовує механізм кваліфікованим персоналом, який дотримується внутрішнього розпорядку підприємства – Замовника, а останній зобов’язався відповідати за безпечні умови праці, охорону механізму, його заправку та проведення дрібного ремонту, а також зобов’язався здійснювати розрахунки в обумовлений термін. Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться щомісячно на підставі журналу обліку роботи механізму та довідки форми КБ-3 про вартість виконаних робіт протягом 5-ти днів після їх підписання. У випадку прострочення платежів пунктом 4.2 вказаного договору встановлено, що Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Розмір денної норми видобутку піску умовами договору не визначався.
Відповідно до умов договору ДП “Вінницьке спеціалізоване управління екскавації” виконало підрядні роботи на суму 85 570 грн., що підтверджується підписаними сторонами без будь-яких зауважень та скріпленими їх печатками довідками форми КБ-3 про вартість робіт за квітень-жовтень 2005 року, актами виконаних робіт, витягами з журналу обліку виконання робіт. Проте, Замовник свої зобов’язання з оплати робіт виконав лише частково. Згідно з підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 01.11.2005 року заборгованість Замовника з оплати виконаних Підрядником робіт (з урахуванням пені) становила 51 640 грн. Листами від 26.05.2005 року №24 та №65 від 31.08.2005 року Замовник повідомляв Підрядника про нанесення збитків ПП “Авто-Профі” незадовільним виконанням підрядних робіт та заявляв вимоги про усунення недоліків, однак, в актах приймання –передачі робіт зазначене не відображено.
Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Приписами статті 852 названого Кодексу встановлено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Тобто у випадках перерахованих у цій статті, сторони, перш за все, повинні керуватись умовами договору.
При цьому, виявлені недоліки і терміни їх усунення мають бути вказані у відповідних актах, на підставі яких здійснюється здача –приймання виконаних робіт.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у процесі розгляду справи в апеляційній інстанції, відповідач вимагав врахувати понесені ним збитки, що виникли в результаті неякісного виконання позивачем підрядних робіт, як –то передбачено пунктом 4.1 договору №29 від 07.04.2005 року, а право на відшкодування яких передбачено нормами частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України (поряд з вимогою розірвання договору), однак ці вимоги правомірно не розглядались судом апеляційної інстанції, оскільки не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
А відтак, апеляційний господарський суд, на підставі наведених норм матеріального права, з урахуванням встановлених обставин щодо фактичного виконання підрядних робіт з наданням відповідних документів та прострочення відповідачем платежів, правомірно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Стосовно посилань скаржника на неправильну юридичну оцінку судом апеляційної інстанції обставини щодо наявності права підпису документів відповідача лише у директора підприємства, судова колегія касаційної інстанції виходить з імперативних приписів статті 837 Цивільного кодексу України, відповідно до яких замовник зобов’язаний прийняти та оплатити виконані підрядні роботи, погоджуючись з висновком названого суду стосовно подальшого схвалення підписаних документів шляхом часткової оплати виконаних робіт.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Авто-Профі” залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2006р. у справі №15/364-05-10383 залишити без зміни.
Головуючий суддя | Г.А. Кравчук |
Суддя | Г.М. Мачульський |
Суддя | В.І. Шаргало |