Справа №2-17

2008 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

про задоволення позову про стягнення аліментів

у зв’язку з його визнанням у попередньому судовому засіданні

19 лютого 2008 року                                                 смт Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

    при секретарі судового засідання Жиєнко А.В.,

    за участю: позивача   ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2М .,

    розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення грошових коштів на утримання неповнолітньої дитини (аліментів), -

В С Т А Н О В И В :

    Позовна заява до Розівського районного суду Запорізької області надійшла 22 січня 2008 року.

    Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві вказала, що з відповідачем  ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з 24 грудня 2002 року. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на утриманні позивача. З листопада 2004 року шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинилися. Із вказаного часу відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто,  у зв’язку  з чим позивач ОСОБА_1  вимушена була звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на її користь з ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини його заробітку на утримання неповнолітньої дитини.

    В попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1  підтримала повністю свої позовні вимоги по тих підставах, які викладені в позовній заяві. При цьому позивач пояснила суду, що вона офіційно не працює, має мінливий заробіток, однак доходів на повноцінне утримання  дочки не вистачає, у той час, як відповідач працює, отримує заробітну плату та зобов’язаний утримувати до повноліття свою дитину.

Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні повністю визнав позовні вимоги ОСОБА_1 , а також обставини, які були нею зазначені у позові та оголошені під час засідання. При цьому, в ідповідач додатково пояснив, що він проживає з матір'ю, яка є пенсіонеркою, інших неповнолітніх дітей на утриманні не має,  працює та отримує заробітну плату, тому має бажання та можливість надавати матеріальну допомогу на утримання своєї дочки та  не заперечує проти стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини його заробітку на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

    Із свідоцтва про одруження встановлено, що сторони одружились 24 грудня 2002 року у відділі РАГС Розівського РУЮ Запорізької області, актовий запис № 41.

Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про її народження.

    З пояснень сторін встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом не проживають з листопада 2004 року. На утриманні позивачки ОСОБА_1 знаходиться неповнолітня донька ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2 з 2004 року фактично припинив надання матеріальної допомоги на утримання дитини. Відповідач працює, отримує заробітну плату, за станом здоров’я має можливість надавати таку допомогу, інших неповнолітніх дітей на утриманні не має, непрацездатних батьків не утримує.

Вказані обставин сторони в попередньому засіданні визнали, тому вони не підлягають доказуванню, що відповідає положенням ст.61 ЦПК України.  

Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, що дає підстави суду для стягнення з відповідача ОСОБА_2 коштів на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини.

    Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    У відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів, рішення ухвалено на її користь, тому суд має підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2  в дохід держави судового збору в розмірі 51 гривні.

    Крім того, суд у відповідності до ч.3 ст.81 ЦПК України має підстави для стягнення з відповідача в дохід держави витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ про стягнення аліментів, від яких позивач ОСОБА_1 була звільнена при зверненні до суду.

Відповідно до „Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258, розмір витрат у справах позовного провадження з розгляду спору, що випливає з інших сімейних правовідносин, складає 7 грн. 50 коп..

    Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

    Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 180-183 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 81, 88, 130, 174, 209, 212-215, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України,  суд –

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з    ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м. Маріуполь Донецької області, на користь   ОСОБА_1  на утримання неповнолітньої дитини –  дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, кошти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 січня 2008 року.

    Стягнути з відповідача  ОСОБА_2  судовий збір в дохід держави в сумі 51 (п’ятдесяти однієї) гривні і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 (семи) гривень 50 (п’ятдесяти) копійок.

    Рішення допускається до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Суддя:                 Т.М.Кущ