Справа №1-8

2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2009 року Деражнянський районний суд Хмельницької області

    в складі:     головуючого – судді         Коваля Ф.І.

                    при секретарі     Данилишиній М.О.

                                  з участю прокурора                   Паламарчук Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражня справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, ніде не працюючого, судимого: 28 березня 2001 року Деражнянським районним судом за ст. ст. 81 ч. 3, 89 ч. 1, 42, 46-1 КК України до трьох років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна і з відстрочкою виконання вироку в частині позбавлення волі на два роки, зі сплатою штрафу у розмірі 680 грн.; 14 жовтня 2002 року Деражнянським районним судом Хмельницької області за ст.ст. 185 ч. 3, 296 ч. 2, 304, 70, 71 КК України до п’яти років позбавлення волі, звільненого 10 травня 2007 року по відбуттю строку покарання,  

за ст. 185 ч. 2 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, ніде не працюючого, судимого: 22 липня 2003 року Деражнянським районним судом Хмельницької області за ст. ст. 185 ч. 3, 75 КК України до трьох років і шести місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки; 6 червня 2005 року Деражнянським районним судом Хмельницької області за ст. ст.  185 ч. 3, 71 КК України до трьох років і семи місяців позбавлення волі, звільненого постановою Хмельницького міськрайсуду від 11 березня  2008 року умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців і 8 днів,

за ст. 185 ч. 2 КК України, –    

встановив:

12 листопада 2008 року біля 02 год. ОСОБА_1 і Фрига, за попередньою змовою між ними, перебуваючи у стані сп’яніння, з території дільниці ветеринарної медицини в с. Слобідка Шелехівська Деражнянського району таємно викрали віз однокінний, належний потерпілому ОСОБА_3, чим заподіяли шкоду останньому у розмірі 1400 грн.      

Підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і показав, що в ніч на 12 листопада 2008 року він і Фрига, попередньо вживши спиртні напої, таємно викрали однокінний віз, котрий зберігався на території дільниці ветеринарної медицини в с. Слобідка Шелехівська Деражнянського району, знаючи, що віз належить потерпілому ОСОБА_3 Викрадений віз вони відтранспортували до с. Шелехово Деражнянського району, де заховали у безгосподарній оселі.      

Підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю і дав показання, аналогічні за своєю суттю з показаннями підсудного ОСОБА_1 з приводу обставин вчинення злочину.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що у його власності знаходиться однокінний віз, котрий він зберігав за місцем його колишньої роботи у дворі дільниці ветеринарної медицини в с. Слобідка Шелехівська. Вранці 12 листопада 2008 року він виявив відсутність воза у вказаному місці, з приводу чого зробив заяву в орган міліції. Відтак викрадений віз йому було повернуто.

Наведені обставини ніким та нічим не оспорюються. Сумнівів у добровільності та істинності позицій підсудних немає.

Тому суд вважає винність підсудних доведеною повністю.

Судом кваліфікуються дії обох підсудних за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.  

Призначаючи вид та міру покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом’якшують та обтяжують їх покарання.

Суд приймає до уваги, що обидва підсудні раніше судимі і знову скоїли злочин, який  класифікується, як злочин середньої тяжкості.

За місцем проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується посередньо, а підсудний ОСОБА_2 – позитивно. Останній має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

 Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудних, суд визнає щире їх каяття.

Скоєння підсудними злочину в стані сп’яніння суд визнає обставиною, яка обтяжує їх покарання.

Приймається судом до уваги і та обставина, що матеріальна шкода,  заподіяна підсудними потерпілому ОСОБА_3, не потребує відшкодування. Крім того, враховується і позиція потерпілого, котрий не наполягає на суворому покаранню підсудних.    

Враховуючи наведене в сукупності, а також те, що підсудний ОСОБА_2 скоїв інкримінований йому злочин під час умовно-дострокового звільнення його від покарання за вироком Деражнянського районного суду від 6 червня 2005 року, суд вважає вірним призначити йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 71 КК України.

Що стосується підсудного ОСОБА_1, то суд вважає доцільним призначити йому покарання у виді арешту.  

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України , суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 185 ч. 2 КК України  і призначити йому покарання у виді чотирьох місяців арешту.

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.  

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Деражнянського районного суду Хмельницької області від 6 червня 2005 року за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України у виді трьох років і семи місяців позбавлення волі при умовно-достроковому звільненні на одинадцять місяців і вісім днів, призначити йому покарання у виді одного року і одного місяця позбавлення волі.

Речовий доказ по справі: однокінний віз залишити потерпілому ОСОБА_3

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підсудним ОСОБА_1 і ОСОБА_2 попередню – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду  Хмельницької області через районний суд протягом  п’ятнадцяти діб з наступного дня після його проголошення.

                 Суддя                                               Коваль Ф.І.