Апеляційний суд Вінницької області

м. Вінниця, вул. Соборна, 6, 21050, (0432) 35-57-38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду

Вінницької області в складі:

          головуючого-судді: Нагорняка Є.П.

          суддів: Слободяна К.Б., Зайцева В.А.

          за участю прокурора: Фінца Д.Г.

          засуджених: ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянула 9 грудня 2010 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1Г, ОСОБА_2 та адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вирок Вінницького районного суду від 16 червня 2010 року, яким

ОСОБА_1, 1966р.н.,

мешканець м. Вінниці, раніше

4 рази судимий, востаннє 27.06.2007

за ст.ст. 395, 70 ч. 4, 72 КК України

на 1 рік 9 місяців позбавлення волі,

21.08.2008 умовно-достроково

звільнений від відбування покарання

на 3 місяці 19 днів,

засуджений за ст. 187 ч. 2 КК України на 8 років 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно - на 8 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_2, 1969р.н.,

мешканець м. Вінниці, раніше тричі судимий,

востаннє 10.02.2005 за ст. 166

КК України на 4 роки 6 місяців

позбавлення волі, 08.08.2008 умовно-

достроково звільнений від відбування

покарання на 9 місяців 4 дні,

засуджений за ст. 187 ч. 2 КК України на 7 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно - на 8 років 3 місяці

позбавлення волі з конфіскацією майна.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що 19.09.2008 опівдні вони за попередньою змовою між собою на дачному кооперативі «Садовий», що по вул. Барське шосе у м. Вінниці, діючи з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в салоні автомобіля - таксі «Хундай Елантра», здійснили на водія автомобіля какова В.І. розбійний напад, в ході якого ОСОБА_1, що сидів позаду, приставив до шиї потерпілого ножа, вимагаючи передачі грошей, проте потерпілий, захищаючись, став чинити опір, намагаючись залишити автомобіль, однак ОСОБА_2, що сидів на передньому пасажирському сидінні, допомагаючи ОСОБА_1, став перешкоджати ОСОБА_5 вийти з автомобіля. Незважаючи на злочинні дії нападників, ОСОБА_5 зумів від них вирватись та втекти.

Внаслідок скоєного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розбійного нападу потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді різаних ран на голові та руці, які виникли від дії предмету, що має ріжучі властивості, а також синців та саден на голові, шиї і руці, які виникли від дії тупого твердого предмету і в сукупності належать до легких тілесних ушкоджень.

В апеляціях адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, що потягло за собою невірне застосування кримінального закону, просять вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати та справу щодо них закрити за відсутністю в їх діях складу злочину.

За аналогічних підстав просять скасувати вирок у своїх апеляціях засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2. При цьому ОСОБА_2 наполягає на спрямуванні справи на новий судовий розгляд, але до іншого суду.

Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції та апеляції своїх захисників, прокурора, на переконання якого вирок щодо засуджених є законним і обґрунтованим, а тому його слід залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними розбою за встановлених судом обставин базується на всебічно, повно і об’єктивно досліджених у судовому засіданні доказах, сукупності яких у вироку дана належна оцінка.

Незважаючи на невизнання своєї вини у розбійному нападі на ОСОБА_5 з метою заволодіння його грішми в ході судового розгляду справи самими засудженими, які, проте, не заперечували факту погрози потерпілому з застосуванням ножа та обставин, які послідували за цим, їх вина повністю доведена показаннями потерпілого, свідків та іншими матеріалами справи, належним чином проаналізованими судом.

Так, потерпілий ОСОБА_5, показання якого в основному були незмінними та послідовними під час провадження у справі досудового слідства і в судовому засіданні, детально пояснив про обставини нападу на нього ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які вимагали передачі їм грошей, погрожуючи та застосовуючи фізичне насильство з застосуванням ножа.

Показання потерпілого об’єктивно узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким закривавлений ОСОБА_5 повідомив про вчинений на нього напад і які брали безпосередньо участь в затриманні нападників, актом судово-медичного обстеження, показаннями свідка ОСОБА_8, до якого на дачу 19.09.2008 на автомобілі-таксі приїжджали ОСОБА_1 з ОСОБА_2.

Крім того, під час розслідування справи ОСОБА_1, будучи допитаним у якості підозрюваного, пояснив, що вони з ОСОБА_2, перебуваючи на дачному масиві «Садовий», домовились про пограбування водія таксі, який їх привіз, що в подальшому здійснили.

Такі показання ОСОБА_1 суд вірно взяв до уваги, визнавши їх правдивими, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами.

Твердження засуджених про те, що до них з боку працівників міліції застосовувались недозволені методи ведення слідства, були предметом ретельної перевірки і обґрунтовано визнані судом такими, що не відповідають дійсності.

Таким чином дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 187 ч. 2 КК України судом кваліфіковані вірно, а призначені їм покарання як за скоєний злочин, так і за сукупністю вироків, у повній мірі відповідають вимогам ст. 65 КК України.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

       Апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Вінницького районного суду від 16 червня 2010 року щодо

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.

Судді:

З оригіналом вірно: