Справа №2-911/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

         18 грудня 2008 року.                                                                                    м. Пирятин

         Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Кругляк В.Г.

при секретарі – Івженко Н.І.

з участю позивачки вона ж відповідачка ОСОБА_1, представника позивачки адвоката ОСОБА_2, позивачки ОСОБА_3, представника позивачки ОСОБА_4, відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (фізичні особи),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 і ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6 і ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно. ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 про визнання права власності.

         У судовому засіданні позивачка вона ж відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 свій позов підтримали і пояснили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер син позивачки ОСОБА_7 і вона одноособово понесла витрати на його поховання та погашення боргів на загальну суму 14239 грн. 60 коп. Після його смерті залишилась спадщина у вигляді будинковолодіння, яке знаходиться по пров.Залізничному,9, м.Пирятина. Відповідачки за її позовом виявили бажання прийняти спадщину. Ніяких витрат на поховання їх батька відповідачки не понесли і відмовляються сплатити витрати на поховання, які понесла позивачка. Вартість домоволодіння складає 22688 грн. Відповідачки повинні відшкодувати позивачці 2/3 понесених витрат що від 14239 грн. 60 коп. складає 9493 грн. 07 коп. 2/3 частини будинковолодіння складає 15125 грн. 33 коп. Тому просить визнати за нею право власності на все будинковолодіння, стягнувши з неї залишок вартості будинковолодіння.

         Відповідач вона ж позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 позов не визнали заперечують проти задоволення первісного позову, вказуючи на те що вимоги  ОСОБА_1 по первісному позову порушують право  ОСОБА_3 на її право власності на Ѕ частину будинку з господарськими будівлями та спорудами в м. Пирятині по провул.Залізничничному,9, так як домоволодіння придбавалося в період шлюбу. Просить задовольнити її позов і визнати за нею право власності на Ѕ частину будинковолодіння.  

         Відповідачки ОСОБА_6 і ОСОБА_5 позов ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно не визнають і просять відмовити в його задоволенні. Не заперечують проти задоволення позову ОСОБА_3 про визнання права власності.          

         Судом встановлено:

         ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7. 24 березня 1990 року ОСОБА_3  та ОСОБА_7 придбали за спільні кошти житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в м. Пирятин по провул. Залізничничному,9, в якому проживали до розірвання шлюбу.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.03.1990 року, посвідченого державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори, оформили на ім'я ОСОБА_8 (а.с.44). Після розірвання шлюбу ОСОБА_7 передав ОСОБА_3 (а.с.47) правовстановлюючі документи на вказане нерухоме майно, оскільки мав намір подаруватн належну йому   частину житлового будинку з господарськими спорудами своїм донькам  ОСОБА_5 та ОСОБА_6

         20 грудня 2007 року ОСОБА_7 помер (а.с.46). Після його смерті у визначений законом термін спадкоємці першої черги, а саме: донька померлого ОСОБА_6, донька померлого ОСОБА_5 та мати померлого ОСОБА_1, звернулися до Пирятинської державної нотаріальної крнтори із заявами про прийняття спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_7, де вказали спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в цілому, що знаходяться в м.Пирятині по провул. Залізничничному,9.

         Досліджені у судовому засіданні матеріали спадкової  справи № 237 підтверджують вищевикладені обставини (а.с.71-77).

         ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в м.Пирятині по провул.Залізничничному,9, де вказала, що в спадковому майні, яке залишилося після смерті ОСОБА_7 їй належить Ѕ частина, так як будинковолодіння придбавалося в період шлюбу з померлим.

         Вказані обставини грубо порушують право ОСОБА_3 у праві власності на 1/2   частину вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

         Відповідно до ст. 60 СК   України, майно, набуте подружжям за час шлюбу. належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

         Згідно з ст.70 СК   України, частки майна, що   є об'єктом права спільної сумісної власності дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Частина 2 ст.370 ЦК України також закріплює презумпцію, відповідно до якої частки кожного із   співвласників майна, що є   у тільній сумісній власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

         У відповідності до ст.68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

         Беручи до уваги вимоги ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

         Зважаючи на те, що ОСОБА_1 у первісному позові поставила позовну вимогу, яка не передбачена цивільним законодавством, а саме стягнути з неї на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5 5632 грн. 26 коп. у грошовому виразі  за спадкові частки кожної спадкоємиці, а також те, що суд не визначає частки кожного з спадкоємців після смерті   ОСОБА_7, тому що сторонами у судовому засіданні не ставилося про це питання, а спадкувати за законом мають право визначене коло спадкоємців які зверталися до Пирятинської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_7, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

         За таких обставин в задоволенні позову ОСОБА_1 повинно бути відмовлено, а позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

         Керуючись ст.ст.10,88,212,213,215,224 ЦПК України, ст.ст.60,68,70 СК України, ст.ст.370,392 ЦК України  с у д –

в и р і ш и в:    

         Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 і ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно.

         Позов ОСОБА_3 задовольнити.

         Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1.

         Стягти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 44 грн. 48 коп. в повернення державного мита, 10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 200 грн. за юридичну допомогу, а всього 254 грн. 48 коп.

         Стягти з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 44 грн. 48 коп. в повернення державного мита, 10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 200 грн. за юридичну допомогу, а всього 254 грн. 48 коп.

         Стягти з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 44 грн. 48 коп. в повернення державного мита, 10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 200 грн. за юридичну допомогу, а всього 254 грн. 48 коп.                  

         На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Суддя -