Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26 лютого 2009 року                                     м.Радехів      

Радехівський районний суд Львівської області

       в складі:  головуючого – Крета А.І.

               при секретарі  - Обушко О.В.

з участю представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радехові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину на квартиру недійсними,

В С Т А Н О В И В:

    В серпні 2002 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту посвідченого 10 квітня 1995 року головним лікарем Горохівської центральної районної лікарні  Волинської області від імені ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3,  свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 31 серпня 1999 року ОСОБА_3 за реєстром № 1202 ОСОБА_5 державною нотаріальною конторою, та реєстраційного посвідчення про право власності на квартиру АДРЕСА_1 недійсними.  

    В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали й дали пояснення аналогічні змісту поданої заяви.

    Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, проти нього заперечила і в судовому засіданні пояснила, що 09.04.1995 року вона відвезла свою знайому ОСОБА_4 на лікування в гінекологічне відділення Горохівської ЦРЛ. 10.04.1995 року ОСОБА_4 склала заповіт, в якому при здоровому глузді у випадку її смерті заповіла їй квартиру № 6, що в м.Радехові по вул. Л.Українки.    

З заповіту посвідченого 10 квітня 1995 року головним лікарем Горохівської центральної районної лікарні  Волинської області ОСОБА_6 від імені ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_4 все своє майно заповіла ОСОБА_3

Заслухавши пояснення сторін на підтримку доводів позовної заяви та заперечень на неї й перевіривши матеріали справи, суд приходить до переконливого  висновку  про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку позивач не довела, а в судовому засіданні не було здобуто жодних переконливих доказів порушення безпосередніх прав позивачки на спірне нерухоме майно, яке було набуте відповідачем складенням  померлою ОСОБА_4 заповіту в користь ОСОБА_3.

      Зокрема, безспірно встановлено й не заперечується позивачкою, що вона не є родичем чи членом сім»ї померлої на яку поширюється право на спадкування її майна за законом, або існування заповіту на спірне майно у її користь, а відтак не доведено факту порушення жодних майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивачки щодо спірного нерухомого майна, яке знаходиться у правомірному володінні відповідача ( а.с.12 – 13).

Відсутність житлових прав на спірну квартиру № 6 в буд.№ 27 по вул. Лесі Українки у М.Радехові Львівської області беззастережно визначено рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 02.10.2001 року, залишеним без зміни судами апеляційної та касаційної інстанції ( а.с. 18 – 19).

Відносно доводів останньої про зловживання посадових осіб Горохівської ЦРЛ у належному засвідченні заповіту ОСОБА_4, то такі повністю спростовані постановою Горохівського районного суду Волинської області від 08 червня 2006 року.( а.с. 75-77). Зазначена постанова ухвалою судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 15.08.2006 року залишена без змін (а.с.78-79), а тому в силу вимог зазначених ч.4 ст.61 ЦПК України встановлені нею обставини про відсутність порушених вимог закону при складенні та посвідченні заповіту ОСОБА_4Д, вважаються доведеними і не підлягають доказуванню при вирішенні даного спору.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до переконливого та обґрунтованого висновку про відсутність жодних правових підстав для задоволення позову, а тому керуючись ст.ст.6,48,524 ЦК України в редакції 1963 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин та ст.ст. 208,213,214,215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсними заповіту ОСОБА_4, посвідченого 10 квітня 1995 року головним лікарем Горохівської  центральної районної лікарні  Волинської області та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 31 серпня 1999 року ОСОБА_3 ОСОБА_5 державною нотаріальною конторою, а також виданого на ім»я відповідача реєстраційного посвідчення про право власності на квартиру АДРЕСА_1, відмовити за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області, шляхом подання через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження, а в подальшому поданням на нього апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий:

З оригіналом вірно:

Голова Радехівського районного суду:                   ОСОБА_7