Справа № 2-а-324/10

Провадження № --

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2010 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Герасименко В.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду м.Полтава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Полтавського району Полтавської області про зобов'язання здійснити перерахунок та нарахувати пенсію по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Полтавського району Полтавської області про зобов'язання здійснити перерахунок та нарахувати пенсію по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалідом другої групи із 28.12.2009 року, а з квітня 2003 року інвалід 3 групи, в зв'язку із захворюванням пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

15 грудня 2009 року він звернуся до відповідача з письмовою заявою щодо перерахунку його пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте йому відмовили в проведенні перерахунку посилаючись на Постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року та № 862 від 24.09.2008 року. Позивач вважає вказану відмову безпідставною та такою, що протирічить ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Конституції України. В зв'язку з чим просив визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2004 року в розмірах передбачених ст. 50, ч.4 ст. 54 , ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити перерахунок державної пенсії з 01.01.2004 року по 28.12.2009 р. по третій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, і за період із 28.12.2009 року по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, що на даний час становить 4584 грн., відповідно до ч.4 ст. 54. ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та вчинити дії по виплаті нарахованих сум, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії як інваліду 3 групи з 01.01.2004 року по 28.12.2009 р. та як інваліду 2 групи з 28.12.2009 p., що на даний час становить 429,75 грн., відповідно до ч.І ст. 50; ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, та провести виплату нарахованих сум.

В судове засідання позивач, представник відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви, в яких заявили клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмово провадження.

Суд вирішив можливим розглянути справу в порядку письмового провадження у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, з квітня 2003 року інвалід 3 групи, а з 28.12.2009 року є інвалідом другої групи захворювання, яке пов'язане з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується копією посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 418941 від 17 квітня 2003 року.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Згідно з ч. 4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам III групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтю 50 вказаного Закону також викладено в новій редакції, а саме особам віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам III групи 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому з 22.05.2008 року діяли норми ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено, що розмір пенсій для інвалідів III групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, становить 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, на момент звернення до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському району Полтавської області - 15 грудня 2009 року, у позивача існувало право на отримання пенсії у розмірі не менше, ніж 6 мінімальний пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Із статей 50, 54 вказаного Закону випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.

Суд не бере до уваги положення ч.3 ст. 28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону № «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням визначення поняття мінімального пенсії за віком частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України.

При розрахунку державної пенсії, передбаченої статтями 50 та 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

У 2008 році відповідно до статті 58 ЗУ від 28.12.2007 року 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 05.10.2006 р. № 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться у такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач подав заяву до управління Пенсійного фонду 15.12.2009 року. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача про перерахунок розміру пенсії з 15.12.2009 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, що діяв на той час.

Разом з тим, посилання позивача на здійснення йому перерахунку за минулий період відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суд вважає необгрунтованим, оскільки ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає можливість перерахунку пенсії за минулий час за наявності вини органу пенсійного фонду в неперерахуванні пенсійних виплат.

З вищенаведених норм чинного законодавства не вбачається обов’язку органу пенсійного фонду проводити такі перерахунки без відповідного звернення пенсіонера, а тому ПФУ в Полтавському районі до 15.12.2009 року не було зобов’язане здійснювати перерахунок пенсії позивача.

За таких обставин, задоволенню підлягають вимоги позивача про перерахунок пенсії за період з 15.12.2009 року.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 є Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області належним відповідачем по даній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплату недоплаченої пенсії з 15.12.2009 року.

Згідно ч. 2 статті 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та вирішуючи позов, визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області в нарахуванні державної і додаткової пенсій позивачу в розмірі передбаченому ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідного управління Пенсійного фонду України призначити пенсію у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на відповідний орган.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку йде мова про перерахунок, а не призначення пенсії, оскільки пенсія вже була призначена позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача в подальшому вчиняти дії по виплаті нарахованих сум відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» також не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.

Керуючись ст.ст. 11, 64 Конституції України, ст.ст. 45, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 7, 8,9,10,11,71,159,160-163 КАС України, -

постановив:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 15.12.2009 року в розмірах передбачених ст. 50, ч.4 ст. 54 , ст. 67 Закону У країни „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 з 15.12.2009 року по 28.12.2009 р. по третій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, і за період із 28.12.2009 року по II групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.4 ст. 54. ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та вчинити дії по виплаті нарахованих сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський районний суд Полтавської області суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, в разі відсутності на проголошенні особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: