ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

"01" вересня 2010 р. Справа № Б-48/137-10

вх. № 7763/2-48

Суддя Крестьянінов О.О.

розглянувши заяву ФОП ОСОБА_1, м. Харків

про визнання банкрутом – ФОП ОСОБА_1, м. Харків

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення віносно нього справи про банкрутство згідно ст.ст. 1, 7, 47 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Свою заяву боржник обгрунтовує наявністю заборгованості перед АТ "ОТП Банк" в сумі 76908,65грн. та ВАТ "Ощадбанк" в сумі 118785,20грн. Наявних у нього активів недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Боржник також вказує на те, що заборгованість перед вказаним кредиторами безпосередньо стосується його підприємницької діяльності, оскільки все своє майно він використовував для її здійснення.

Розглянувши матеріали заяви, суд встановив наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом.

Як і вказаний Закон, так і чинне господарське законодавство відносить до суб'єктів господарювання громадян, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ст. 55 Господарського кодексу України).

Однією із ознак підприємництва є те, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Унаслідок цього підприємець несе ризик за зобов'язання, які пов'язані з його підприємницькою діяльністю.

А відтак, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є наявність у нього заборгованості перед кредиторами, яка ґрунтується на веденні ним підприємницької діяльності. (Даної правової позиції дотримується Верховний Суд України, яка викладена у постанові від 20.11.2007 у справі №6/33).

Норми ст. 53 Цивільного кодексу України визначають, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Відповідно ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

За приписами ст. 209 Господарського кодексу України суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності, який у разі нездатності після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Із викладених норм чинного законодавства вбачається, що справа про банкрутство може бути порушена лише стосовно суб'єкта підприємницької діяльності, у тому числі щодо фізичної особи, яка має такий статус та зареєстрована у встановленому законом порядку.

При цьому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якими передбачені підстави порушення справи про банкрутство, однією із умов порушення та здійснення провадження у справі є наявність у такого боржника, саме як у суб'єкта підприємницької діяльності, в обов'язковому порядку незадоволених протягом визначеного в цьому Законі строку грошових зобов'язань перед кредиторами, тобто вимоги кредиторів, що покладаються в основу кредиторських вимог у заяві про порушення справи про банкрутство боржника – фізичної особи-підприємця, мають бути пов'язані із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Однак, в порушення зазначених вимог чинного законодавства боржником не надано доказів наявності у нього заборгованості перед кредиторами, яка повязана із здійсненням останнім підприємницької діяльності.

Так, згідно кредитного договору №МL-703/175/2008 від 17.06.2008р., укладеного ОСОБА_1 (як фізичною особою) та АТ "ОТП Банк", кредит надавався на оплату комісії банку та придбання нерухомого майна. Згідно кредитного договору №1547 від 23.02.2007р., укладеного ОСОБА_1 (як фізичною особою) та ВАТ "Ощадбанк", кредит надавався для здійснення оплати за автомобіль. Зазначені договори не містять умов, які б свідчили про те, що кредити надавалися з метою здійснення боржником підприємницької діяльності.

Боржником також не надано доказів використання під час здійснення підприємницької діяльності майна придбаного за кредитні кошти або наявності іншої заборгованості, пов'язаної із здійсненням ним підприємницької діяльності.

Таким чином, заява боржника всупереч положенням ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів (зобов'язання перед якими виникли у зв'язку із здійсненням боржником підприємницької діяльності).

Відповідно ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 6, 7, ч. 1 ст. 9, ст. 47 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Повернути заяву вх. №7763/2-48 від 30.08.2010р. ФОП ОСОБА_1 про порушення відносно нього справи про банкрутство і додані до заяви документи (в тому числі квитанції №3924232 та №3924209 від 26.08.2010р.) про оплату 236грн. за інф.-техн. забезпечення суд. процесу та 85грн. держмита) без розгляду.

2. Роз’яснити, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя Крестьянінов О.О.