Справа

                                                                                                                  №  1-27/2009р.

В И Р О К

ім’ям      України

             25   лютого 2009 року                                        Бершадський районний суд

                                                                                          Вінницької   області    

                В складі головуючого             судді               Гуцола В.І.

                 при     секретарі                                            Терлецькій О.В.

                 з участю прокурора                                        Чорної В.М.

         розглянувши у  відкритому судовому засіданні в місті Бершадь кримінальну

справу  про обвинувачення   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий народився та живе в с.Чернятка  Бершадського району Вінницької області,   громадянина України, українця,  ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого,  не працюючого, раніше згідно зі ст..89 КК України не судимого,

      у вчиненні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України  , суд                                      

                                                        в с т а н о в и в:

          Підсудний   ОСОБА_1, незважаючи на рішення Бершадського районного суду від 20 серпня 1999 року про сплату аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дочки  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та сина ОСОБА_4, 24.02. ІНФОРМАЦІЯ_4  в розмірі 1/3 частини  його заробітку /доходу/ щомісячно, починаючи з 10 серпня 1999 року до їх повноліття, в період з січня 2008 року по даний час з метою злісного ухилення від сплати аліментів, працюючи по найму в м.Київ та в ТОВ «Агро-Клондайк» с.Джулинка та отримуючи заробітну плату, злісно ухиляється від сплати аліментів на дітей, нічим матеріально не допомагає в утриманні дітей,  аліментів на утримання дітей не сплачує, не зважаючи на попередження працівників виконавчої служби, в результаті чого заборгованість по аліментах станом на 4 грудня 2008 року  становила 4727 гривень і продовжує зростати.

      Допитаний в якості підсудного ОСОБА_1  винним себе у вчиненому злочині визнав повністю і показав, що  дійсно з 1994 року по 1999 рік він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 В 1996 році від цього шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_3, в 1997 році народився син ОСОБА_4. Діти проживають з матір’ю.  Рішенням суду від 20.08.1999  року з нього присуджені аліменти на дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу),  він частково платив аліменти, заборгованість по 2007 рік включно він погасив,  але в 2008 році знову виникла заборгованість, хоча він

працював, мав дохід, але аліментів не платив. Працівники виконавчої служби попереджали його про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Просить його суворо не карати.

              Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, ніким не оспорюються, тому суд вважає за доцільне дослідження  доказів обмежити показаннями підсудного  у відповідності  зі ст. 299 ч.3  КПК України, з'ясувавши при цьому,  що підсудній та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, при відсутності  сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши,    що у такому випадку  вони будуть позбавлені  права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

            Суд вважає, що кваліфікація дій підсудного ОСОБА_1 по ст. 164 ч.1 КК України вірна, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини  /аліментів/.    

     При обранні  покарання підсудному суд враховує  тяжкість вчиненого ним злочину та його особу,  що він  позитивно характеризується по місцю проживання.  

            В якості обставин, що пом’якшують міру покарання ОСОБА_1 суд враховує, що  вину він визнав повністю, щиро кається.

         Враховуючи особу ОСОБА_1, обставини справи і тяжкість вчиненого злочину суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів буде обрання йому  покарання у вигляді  громадських  робіт.

                  Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

з а с у д и в:

                ОСОБА_1   визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді  дев’яносто годин громадських  робіт.

              Міру запобіжного заходу йому до ступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

                Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ