Справа № 1-40

Провадження №710

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Дедик В.П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Пасько Д.П.

суддів: Дедик В.П., Суржка А.В.

за участю прокурора: Фінца Д.Г.

захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

розглянула 12 серпня 2010 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_5, апеляцією з доповненнями ст. помпрокурора Вінницького р-ну ОСОБА_6 на вирок Вінницького райсуду від 1 червня 2010 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого

в силу ст. 89 КК України,

засудженого за ч. 2 ст. 364 КК України

на 5 p. позбавлення волі з позбавленням

права обіймати посади пов'язані з виконанням

організаційно-розпорядчих чи адміністративно

господарських обов'язків протягом 2 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4

звільнено від відбування основного покарання,

з іспитовим строком на 2 роки.

Застосована ст. 76 КК України.

Цивільний позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь

ОСОБА_5 2000 грн. за надання

правової допомоги, в решті відмовлено.

На підставі вироку ОСОБА_4, 10.08.01 р. прийняв рішення про реорганізацію ТОВ агрофірма «Колос», яка уклала договір з АППБ «Аваль» на утримання кредиту в сумі 100000 грн. до 1.11.01 p. та договір застави від 18.03.01 р. про передачу в заставу банку пшениці 4 кл. майбутнього врожаю вагою 798497,14 кг вартістю 276324 грн. та ВРХ – 89 голів вартістю 23676 грн., в ПСП «Колос», яке стало правонаступником, а обов’язки директора поклав на себе.

ОСОБА_4, як директор підприємства, отримавши дозвіл від кредитора банку «Аваль» на реалізацію заставного майна, з метою погашення боргу перед банком, зловживаючи службовим становищем, з особистих інтересів, всупереч інтересам служби, реалізував заставне майно, проте виручені кошти використав на потреби підприємства, що заподіяло тяжкі наслідки банку «Аваль» на суму 41747 грн. 42 коп.

Крім того, ОСОБА_4, будучи директором ПСП «Лан» і знаючи, що згідно договору від 28.03.03 p. про фінансовий лізинг сільськогосподарської техніки фірми «Джон Дір» і, що вона є власністю корпорації «Украгро-промбіржа», 5.06.03 p., зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, уклав договір застави на підставі договору позики в сумі 180000 грн. та передав заставодержателю у заставу комбайн М09500 фірми «Джон Дір», ринковою вартістю 188835 грн., який не належав йому на праві власності.

В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_5 не отримав заставне майно чи вартість заставного майна, чим були завдані тяжкі наслідки ОСОБА_5 на суму 188835 грн.

В апеляції з доповненнями ст. помпрокурора просить вирок суду скасувати через м'якість обраного покарання та через істотне порушення норм КПК, зокрема, після зміни обвинувачення не було з'ясовано питання про продовження розгляду справи та захисту від нового обвинувачення, та не вирішено цивільний позов.

В апеляції потерпілий ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати, оскільки він підтримував обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України і вважає, що суд безпідставно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364 КК України, а також суд безпідставно не стягнув на його користь моральну шкоду та призначив надто м’яке покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію з доповненнями, потерпілого та його представника ОСОБА_3, які просять задовільнити їх апеляцію, засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_2, які просять залишити вирок без змін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляцій, судова колегія вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд.

Суд не повно з’ясував всі обставини в справі, що мають значення для вірної кваліфікації дій ОСОБА_4, а також не повно зазначив у вироку обставини, на підставі яких прийшов до висновку про вину ОСОБА_4 за злочини, за якими його засудив.

Так, по епізоду зловживання службовим становищем по факту реалізації заставного майна банку «Аваль», суд допустив протиріччя, зазначивши, що ОСОБА_4 зловживав своїм службовим становищем з особистих інтересів і використав службове становище всупереч інтересам служби, реалізував заставне майно, використавши кошти на потреби підприємства, тобто судом не з'ясовано чи зловживання мало місце з особистих інтересів чи для потреб підприємства. При цьому суд у вироку не навів, для яких саме потреб були використані кошти від реалізованого майна, враховуючи, що це ПСП.

Також суд не зазначив, який був неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки банку «Аваль» на суму 41747 грн. 42 коп., хоча реалізовано майна було на суму 30000 грн.

По епізоду заподіяння тяжких наслідків, шляхом зловживання службовим становищем, ОСОБА_5, в результаті договору позики, судом у вироку не наведено, з якою метою укладався договір позики в сумі 180000 грн., чи були отримані кошти та на які цілі вони були використані, та чи мав місце корисливий мотив.

Дальше суд у вироку зазначає, що ОСОБА_4 передав заставо- держателю у заставу комбайн «Джон Дір» ринковою вартістю 188835, але в результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілий не отримав за- ставне майно чи його вартість, чим була завдана шкода на суму 188835 грн., тобто суд допустив суперечність у викладених фактах.

Не погодившись з кваліфікацією дій ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України, суд зіслався на те, що тимчасове запозичення майна з подальшим поверненням його або його еквівалента власнику не може бути визнано протиправним привласненням, хоча такий висновок суперечить обставинам, наведеним у вироку.

Суд також не зазначив, яку ОСОБА_7 протиправно отримав вигоду зі свого службового становища, не заволодівши майном, як про це зазначено у вироку.

Тому в ході нового судового слідства необхідно повно з’ясувати всі обставини справи і в залежності від встановленого прийняти мотивоване рішення про кваліфікацію дій ОСОБА_4

Якщо суд прийде до висновку, що в діях ОСОБА_4 міститься склад злочину, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, то обране покарання слід вважати таким, що не відповідає тяжкості скоєною злочину. 

Також при вирішенні заявленого цивільного позову необхідно дотриматися норм чинного законодавства, обґрунтувавши свої висновки щодо повного чи часткового задоволення цивільного позову належним чином та зазначити про це в резолютивній частині вироку.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, -

У х в а л и л а:

Апеляцію з доповненнями ст. помпрокурора Вінницького р-ну задовільнити, апеляцію потерпілого ОСОБА_5 задовільнити частково.

Вирок Вінницького райсуду від 1 червня 2010 p. відносно ОСОБА_4 скасувати, повернувши справу на новий судовий розгляд до того ж суду, в іншому складі.

Судді:

З оригіналом вірно: