УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2006 року
Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Демковича Ю.Й. Суддів - Шевчук Г.М., Парандюк Т.С. при секретарі - Кріль Н.З. з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою Тернопільського обласного військового комісаріату на постанову Тернопільського міськрайсуду від 4 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії
Колегія суддів,-
встановила:
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, виплати недоотриманих сум, посилаючись на те, що при нарахуванні йому пенсії не враховано в повній мірі підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців , що відбулось за період з 2002 по 2006 роки. Тому просить зобов'язати відповідача її виплати суму пенсії з врахуванням : щомісячної стовідсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 23.02.2002 року № 173/2002. Щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних силах України від 05 травня 2003 року №НОМЕР_1, премії 33% . В зв'язку з цим розмір пенсії був занижений. Добровільно зробити перерахунок пенсії з врахуванням цих грошових надбавок та виплатити компенсацію за весь період заборгованості, передбачених Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19.10. 2000 року відповідач відмовляється.
Постановою Тернопільського міськрайсуду від 4 квітня 2006 року позов задоволено частково і вирішено зобов'язати Тернопільський обласний військкомат зарахувати ОСОБА_1 премію в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія і провести перерахунок розміру пенсії та виплатити донараховану суму пенсії за період з січня 2003 по 1 січня 2005 року. У решті позовних вимог - відмовити.
В апеляційній скарзі Тернопільський обласний військовий комісаріат просить постанову суду скасувати та постановити нову, яким відмовити в позові, посилаючись на те ,що суд дав невірну оцінку зібраним доказам по справі та невірно застосував норми матеріального права.
Заслухавши доповідь доповідача, пояснення представника апелянта, пояснення
Справа № 22ас-193 Головуючий у 1 інстанції - Хома М.В.
Категорія - в/службовці Доповідач - Шевчук Г.М.
2
позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги в частині перерахунку пенсії, суд виходив з того, що ОСОБА_1 на день звільнення одержував премію, яка є одними із видів грошового забезпечення ,мав право на їх зарахування при призначені пенсії, а тому відмова відповідача зробити перерахунок пенсії є неправомірною.
Колегія суддів з таким висновком суду погоджується, оскільки він відповідає вимогам закону і ґрунтується на зібраних доказах.
Відповідно до ч.З ст. 43 Закону України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб «, яка була чинною на 29. 11. 2003 р. (на день звільнення позивачки) , пенсії особам , які мають на неї право за цим законом , обчислюється з врахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Сам Закон не встановлює будь-яких обмежень щодо призначення пенсії, а відносить це питання на вирішення Кабміну.
Згідно з п.6 ч. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15 квітня 2005 року «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців ( крім військовослужбовців строкової служби ), осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб»вказав, що перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 6.04.1998 року №452 не є вичерпним, оскільки іншими нормативно - правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватись при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в зв'язку із звільненням з військової служби в запас, з січня 2003 року виплачується пенсія від Міністерства оборони України. До складу грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, зараховано посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення.
З грошового атестата ОСОБА_1 вбачається, що на день звільнення він отримував 33,3% премії, що є одним із видів додаткового щомісячного грошового забезпечення, яка була запроваджена Указом Президента України від 14.07.1995 року № 615/95 "Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України", але при призначенні їй пенсії не були взяті до уваги.
Суд 1 інстанції підставно вважав, що вказані надбавки відносяться до додаткових видів грошового забезпечення і повинні бути врахованні при нарахуванні пенсії позивачу, поскільки він їх отримував під час проходження служби аж до звільнення.
Згідно ст. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 « Про порядок обчислення вислуги років , призначення та виплата пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам , мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням , окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією
з
або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.
Суд 1 інстанції підставно відмовив в задоволенні цих вимог позивача, поскільки він надбавки за безперервну службу не отримував.
Постанова суду відповідає вимогам як матеріального так і процесуального права. Підстав для скасування постанови з мотивів, викладених в апеляційній скарзі , колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія судців
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату відхилити.
Постанову Тернопільського міськрайсуду від 4 квітня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України на протязі одного місяця з дня проголошення.
Головуючий - підпис Судді- два підписи з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області
Г.М.Шевчук