h
справа № 2-а-6955/08
категорія 2.31.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Хаюка С.М. ,
при секретарі - Савчук Є.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
про стягнення 10806,00 грн.,-
встановив:
Позивач звернувся з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що протягом 1998-2002 років йому не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення його прав.Заборгованість по доплаті до заробітної плати особам,які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39) позивач визначив в розмірі 10806грн. Посилався на те, що отримував відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Позивач просить справу розглядати без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомленний у передбаченому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено , що позивач працював з 1.01.1998 року по 31.01.2002 року в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення і є потерпілим від аварії на ЧАЕС 3 категорії .
Відповідно до ст.39 Закону, заробітна плата особам які працюють на території гарантованого добровільного відселення, повинна була підвищуватись на дві мінімальні зарплати. Проте в спірний період часу ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою доплат в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.
Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати, а заборгованість по ст..37 Закону з моменту прийняття рішення Конституційним Судом України , а саме з 9 липня 2007 року.
З врахуванням викладеного вище та розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу, а саме :
Розмір мінімальної заробітної плати становив:
з 2 вересня 1996 року -15 грн., з 1 січня 1998 року -45 грн., з 1 липня 1998 року -55 грн., з 1 січня 1999 року -74 грн., з 1 квітня 2000 року -90 грн., з 1 липня 2000 р.- 118 грн., з 1 січня 2002 року -140 грн., з1 липня 2002 року -165 грн., з1 січня 2003 року -185 грн. Заборгованість перед позивачем за період з 1.01.1998 року по 31.12.2002 року становить ( по ст..39 Закону):
--за 1998 рік 1200грн(45грн.х2х6=540грн., 55грн.х2х6=660грн.),
--за 1999 рік 2072грн.(74грн.х2х12=2072грн),
--за 2000рік 2400грн. (74грнх2х3=444грн., 90 грн.х2х3=540грн., 118грн.х2х6=1416грн.),
--за 2001 рік 2832грн. (118грнх2х12=2832грн.),
--за 2002 рік 3660грн. (140грн.х2х6=1680грн., 165грн.х2х6=1980грн.), а всього 11534грн. ( 12164грн. - 630грн.(отриманих згідно ПКМ України).
Суд,при розгляді даного позову прийшов до висновку,що відповідач при здійсненні нарахувань та виплаті коштів передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діяв всупереч Закону , а тому відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, виходить за межі позовних вимог і визнає дії відповідача неправомірними та стягує кошти в більшому так як позивач помилився в розрахунках.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.
Керуючись ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 94, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь 11534грн.(ст..39) заборгованості доплати до заробітної плати .
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: С.М. Хаюк