ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м. Носівка                                                                                 29 квітня 2009 р.                                                        

Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Киреєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області (далі – Управління) про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2009 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління, просив зобов’язати відповідача нарахувати недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 р.р. в сумі 4 471,20 грн., мотивуючи позов тим, що він є дитиною війни, має право на отримання  щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, з 01 січня 2006 року Управління порушує його право на отримання соціальної допомоги, не нараховує таку допомогу, не проводить її виплату.

В судове засідання позивач не прибув, просив розглянути позов без його участі.

В судове засідання представник Управління не з’явився, направив до суду заперечення проти позову, в якому просив розглядати справу без участі представника відповідача, зазначив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем пропущені процесуальні строки звернення до адміністративного суду. Управління не може нараховувати позивачу соціальну допомогу тому, що в бюджеті  на 2007 рік кошти на це передбачені не були. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», але для здійснення виплат не було  прийнято жодних нормативних актів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач  є особою, яка має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 01 січня 2006 р. по 31 грудня 2007 р.  Управління не проводило позивачу нарахування та не здійснювало виплату соціальної допомоги, як дитині війни.

З 01 січня 2008 р. Управління виплачує позивачу частково соціальну допомогу як дитині війни в розмірі, який визначений Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік».

Відповідач порушує право позивача на отримання соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позивач має право вимагати захисту порушеного права у зв’язку з не нарахуванням та частковою виплатою соціальної допомоги як дитині війни.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 16 квітня 2009 р., пропустив річний термін, не зазначив поважності пропущення строку, не просив його поновити.

Відповідно до ст. 100 КАС України, позивачу необхідно відмовити в  задоволенні позовних вимог за період з 01 січня 2006 р. по 31 грудня 2007 р. у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Пункт 6 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зазначає, що вказане рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином з моменту оприлюднення Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008  від 22 травня 2008 року, було поновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак, з 22 травня 2008 року  Управління продовжувало нараховувати позивачу щомісячну соціальну допомогу в розмірі, меншому ніж це передбачено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд приходить до висновку про те, що не заслуговують на увагу Доводи  Управління про те, що з 22 травня 2008 р. перерахунок виплат не проводився, оскільки на підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року не було внесено змін до законодавства з питань виплати згаданої соціальної допомоги громадянам, які мають статус дітей війни.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що дії Управління, які виразилися у невірному нарахуванні та виплаті позивачу сум соціальної допомоги, слід визнати неправомірними і зобов’язати Управління здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 22 травня 2008 року та забезпечити її виплату.

Керуючись ст. ст. 55, 124, 152 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст. ст. 2, 4, 6, 8, 9, 11, 19, 69, 71, 86, 94, 99, 100, 104, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни протягом 2006-2008 років задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області, які виразилися у невірному нарахуванні та частковій виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 22 травня до 31 грудня 2008 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області перерахувати пенсію ОСОБА_1 як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за період з 22 травня до 31 грудня 2008 року та забезпечити її виплату.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                    О.В. Киреєв