ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

          27.04.2009  року                                                            Справа № 7/22

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                     Якушенко Р.Є.

суддів                                        Бородіної Л.І.

          Іноземцевої Л.В.                                        

Склад судової колегії призначено розпорядженням від 01.04.2009.

при секретарі                    

судового засідання                    Жиленко Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача                              не прибув

від відповідача                    Черних О.О., дов. №05/02-1 від 05.02.2009

Розглянувши

апеляційну скаргу                    Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Рівненська атомна електрична станція”,

м. Кузнецовськ, Рівненська область

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                         05.03.2009

у справі                               № 7/22 (суддя Калашник Т.Л.)

за позовом                              Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Рівненська атомна електрична станція”,

м. Кузнецовськ, Рівненська область

до відповідача                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Дон”, м. Луганськ

про                                         стягнення 11750 грн. 05 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.03.2009 у справі №7/22 (суддя Калашник Т.Л.) відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Рівненська атомна електрична станція” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Дон” про стягнення шкоди в сумі 11750 грн. 05 коп. завданої відповідачем.

Рішення господарського суду з посиланням на норми статей 853, 1166, 1172 Цивільного кодексу України мотивоване недоведеністю позивачем протиправної поведінки відповідача та його вини, причинно-наслідкового зв’язку між роботами, які виконувались відповідачем, та порушеннями у роботі турбогенератору.

Позивач не погодився з вказаним рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким задовольнити позов.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Суд першої інстанції не врахував приписи частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України і при вирішенні спору звільнив відповідача від обов’язку доводити, що шкода завдана не з його вини, і я к результат, судом не досліджено обґрунтованості позиції відповідача.

Обгрунтовуючи недоведеність протиправної поведінки відповідача та його вини, суд обмежився висновком неналежності доказів, зокрема, технічного висновку №161-02.09-8 та звіту №1РОВ-П08-007-12-07 з причин їх складання без участі генерального підрядника та субпідрядника (відповідача у справі).

Складання технічного висновку як і звіту відбулось без генпідрядника та субпідрядника по тій причині, що на момент складання цих документів (стадія розслідування) про причини порушення в роботі турбогенератора №2 енергоблоку №1 позивачу не було відомо. Лише складання звіту №1РОВ-П08-007-12-07 за результатами встановлення всіх обставин  (пояснень персоналу, аналіз всіх технічних висновків, актів виконаних робіт за час позапланової зупинки) дало змогу встановити безпосередню та корінну причину порушення роботи турбогенератора №2, що і відображено в даному звіті.

Звіт №1РОВ-П08-007-12-07 не можна вважати одностороннім, в тому числі і у відношенні до відповідача, оскільки:

- він складений не за власним бажанням позивача, а у розрізі вимог діючого ядерного законодавства України, із врахуванням міжнародних норм (вимог) безпечної експлуатації ядерних установок;

- він не являється внутрішнім документом позивача як експлуатуючої організації, а скерований до цілого ряду установ, підприємств та правоохоронних органів.

Обгрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції керувався нормами статті 853 Цивільного кодексу України, тобто нормою закону яка передбачає взаємовідносини сторін (замовника та підрядника), що базуються виключно на договорі. Крім того, судом зроблено помилкове посилання на частину 2 статті 1172 Цивільного кодексу України, якою суд вказав на можливу відповідальність саме за участю генерального підрядника.

Упередженим є і висновок суду першої інстанції, що у вказаному наряді-допуску відображено проведення інструктажу, зазначено робоче місце до якого видано допуск, дата допуску та час закінчення робіт, особу, яка здійснювала нагляд за діями членів бригади, що відповідає пункту 15.1.2 „Проекту проведення робіт 303-02-07„.

Наявний в матеріалах справи наряд-допуск не містить особу, яка здійснювала б нагляд за діями членів бригади виконавця робіт (для цієї мети, як випливає із самого наряду-допуску, таким працівникам проводиться цільовий інструктаж), а посилання суду на пункт 15.1.2 „Проекту проведення робіт 303-02-07” є незрозумілим, оскільки позивач вказаний проект суду не надавав, відзив відповідача за своїм змістом не містить жодних додатків, а суд за власною ініціативою вказаний документ не витребував.

Позивач не скористався правом участі у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає їх необгрунтованими та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 05.03.2009 –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції

ВСТАНОВИЛА:

Між відокремленим підрозділом „Рівненська атомна електрична станція” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” (Рівненська АЕС) та закритим акціонерним товариством „Укратоменергобуд” укладено договір підряду №24-06 від 02.07.2006 на виконання цілого комплексу ремонтно-будівельних робіт на Рівненській АЕС. Одним з видів робіт, в рамках вказаного договору, було виконання робіт по нанесенню вогнезахисного покриття на ферми крівлі машзалу енергоблоку №1 Рівненської АЕС.

26.09.2006 між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Дон”(Субпідрядник) та ЗАТ “Укратоменергобуд”(Генеральний підрядник) було укладено Договір № 26/09 на виконання ремонтно-будівельних робіт по нанесенню вогнезахисного покриття ферм покрівлі машзалу бл. №1,2 ТВ ВП “Рівненська АЕС”  (далі –Договір субпідряду), згідно якого Субпідрядник на свій ризик за завданням Генерального підрядника власними та залученими силами зобов’язаний  виконати ремонтно-будівельні роботи по нанесенню вогнезахисного покриття ферм покрівлі машзалу бл. №1,2 ТВ на ВП “Рівненська АЕС”у встановлений термін згідно календарного графіку виконаних робіт та дефектних відомостей (актів) (п.1.1. Договору) (а.с. 101, т.1).

На виконання вказаного Договору субпідряду відповідачем на об’єкті позивача виконувались роботи по нанесенню вогнезахисного покриття ферм покрівлі машзалу №1. Перед початком названих робіт позивачем видавався відповідачу наряд-допуск, де, зокрема, відображено склад бригади, факт проведення інструктажу бригади, робоче місце, до якого видано допуск, дата допуску та час закінчення робіт (а.с. 10, т.1).

11.12.07 позивачем було складено технічний висновок № 161-02.09-8 про з’явлення кругового іскріння (а.с.18).

Розпорядженням головного інженера №1286 від 10.12.07 створена комісія з розслідування порушень у роботі АЕС. Названою комісією 24.12.07 було складено звіт №1РОВ-П08-007-12-07 (а.с.11-17) де відображено висновки щодо причин порушення 09.12.07 в роботі турбогенератора №2 енергоблоку №1 (а.с. 11-17, т.1).

10.12.07 позивачем було складено Акт дефектації №06-126/2007/Д (а.с.19), на підставі якого було виконано роботи відображені у Акті №06-126/2007/Вр від 11.12.07 (а.с.20).

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається, зокрема, на те, що в рамках договору підряду №24-06 від 24.07.06, укладеного між ним та ЗАТ “Укратоменергобуд”, на умовах субпідряду для виконання робіт по нанесенню вогнезахисного покриття на ферми покрівлі машзалу енергоблоку №1 ВП “Рівненська АЕС”було залучено відповідача у справі. Виконання робіт здійснювалось по наряду-допуску №11-403 від 27.11.07 при попередньому проведенні цільового інструктажу персоналу відповідача. Особливими умовами виконання даних робіт являлось їх виконання у відповідності до “Проекту проведення робіт 303-02-07”та недопущення падіння предметів з висоти. 09.12.07 відповідачем виконувались роботи, при цьому значна кількість відходів просипались в машзал на турбогенератор ТГ-2 і інше технологічне обладнання (допущено падіння предметів з висоти). Сухе прибирання здійснено персоналом відповідача в порушення “Проекту проведення робіт 303-02-07” та вимог інструкції №151-3-Е-ЕЦ. Ці дії призвели до зруйнування двох щіток та виникненню інтенсивного іскріння –“кругового вогню”, і як наслідок 09.12.07 о 15-16 год. турбогенератор №2 енергоблоку №1 був аварійно відключений від мережі. Для розслідування порушень було створено комісію, висновки якої відображено у Звіті АС №1РОВ-П08-007-12-07 від 24.12.07. Наявність таких дефектів потребувала їх термінового усунення, тобто проведення ремонтних робіт, які були виконані силами позивача. Розмір реальних витрат склав 11750 грн. 05 коп., які у вигляді шкоди з посиланням на  ст.ст. 11, 614, 1166, 1172 ЦК України та ст. 174 ГК України позивач просить стягнути на свою користь.

Відповідач  проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 16/02-1 від 16.02.09 (а.с.65-66), зокрема, посилаючись на те, що всі без винятку субпідрядні роботи виконувалися із суворим дотриманням затвердженого підприємством позивача Проекту №38-742.212.001 КМ01, ППР 303-02-07, які були належним чином узгоджено із відповідальними службами, та умов договору із підрядником. Крім того, кожного разу перед початком робіт персонал відповідача проходив обов”язковий інструктаж з боку спеціалістів підприємства позивача.

Персоналом відповідача було прийнято всі необхідні заходи щодо усунення можливості падіння будь-яких предметів з висоти. Наявність несуттєвої кількості пилу на підлозі машзалу було нормальним явищем для зношенності покриття та проведення робіт відповідно до ППР 303-02-07, яка по закінченню проведення робіт відповідно до ППР 303-02-07 прибиралася. Інтенсивне іскріння спостерігалося персоналом, в тому числі і відповідача, регулярно, про нього доповідалося, та воно не залежало від проведення робіт в зоні зазначеного обладнання, у зв”язку з чим причинний зв”язок між роботами, що проводилися відповідачем та зазначеним фактом відсутній.

Рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено з підстав зазначених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом  судового розгляду є матеріально правова вимога про стягнення з відповідача  завданої шкоди в сумі 11750 грн. 05 коп.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Загальні підстави притягнення до відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок цивільного правопорушення визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом цієї статті обов’язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла і той, хто заподіяв шкоду, може бути звільнений від відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Крім застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв’язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення  виключає настання відповідальності, передбаченої статтею 1166 Цивільного кодексу України.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з цього позивач повинен довести, що шкоду заподіяно саме протиправною поведінкою відповідача у справі, безпосередній причинний зв”язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування, а відповідач повинні довести, що в діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Фактичні обставини свідчать, що на об’єкті позивача „Рівненській атомній електричній станції” на підставі договору підряду  №24-06 від 24.07.06 укладеному  з ЗАТ „Укратоменергобуд” виконувався комплекс ремонтно-будівельних робіт.

Для виконання ремонтно-будівельних робіт по нанесенню вогнезахисного покриття ферм покрівлі  машзалу блоку 1, 2 ТВ було залучено ТОВ „Компанія „Дон” відповідача у справі, з яким ЗАТ „Укратоменергобуд” уклав договір субпідряду №26/09 від 26.09.06 (а.с. 101).

Виконання вказаних робіт здійснювалося відповідачем за нарядом-допуском №11-403 від 27.11.07 у відповідності з „Проектом проведення робіт 303-02-07” (далі ППР), який розроблений відповідачем у справі та узгоджений з позивачем 18.05.07 та передбачає порядок та технологічну послідовність виконання робіт по вогнезахисту металоконструкцій, заходи по забезпеченню контролю якості їх виконання, визначає необхідні та достатні  заходи по дотриманню вимог охорони праці та техніки безпеки, пожежної та екологічної безпеки  на етапах організації і проведення робіт, включає характеристику матеріалів, що застосовуються, визначають права та обов’язки замовника, генерального підрядника та підрядника в частині організації будівництва виробництва, заходів по охороні праці та пожежної безпеки, порядку здачі та приймання виконаних робіт.

09.12.2007 о 15 годині 16 хвилині відбулася розгрузка енергоблока №1 на величину більше 25% електричної потужності через відключення від мережі ТГ-2 по причині виникнення інтенсивного іскріння –„кругового вогню” на щітково-контактному апараті турбогенератора ТГ-2 (а.с. 11). За наслідками аварійної зупинки турбогенератора №2 було виявлено ряд дефектів, усунення яких призвело до витрат в сумі 11750 грн. 05 коп.

Комісією по розслідуванню порушень в роботі, створеною за розпорядженням головного інженера Рівненської АЕС встановлено причини даного порушення, що відображено у Звіті про розслідування порушень в роботі АС №1РОВ-П08-007-12-07 від 24.12.2007 (а.с. 11-18), в якому зазначено, що відповідачем у справі при виконанні робіт допущено падіння предметів з висоти (відходи зачистки металоконструкцій, дрібних частинок фарби та пилу посипалися в машзал) та здійснено „сухе” прибирання підлоги в районі щітково-контактного апарату турбогенератора №2, що є порушенням ППР 303-02-07.

Таких висновків комісія дійшла проаналізувавши пояснювальні записки лише оперативного персоналу підрозділів станції, не відібрав пояснення працівників відповідача.

Крім того, матеріали справи свідчать, що в наряді-допуску №11-403, яким надавався дозвіл на виконання робіт за договором субпідряду, відображено проведення 27.11.2007 цільового інструктажу персоналу допускающим по наряду про наявність обладнання, трубопроводів, що знаходяться під робочим місцем, щодо огорожі майданчика обслуговування, проходів під робочими місцями, вивісіння плакатів „вхід заборонено” та зазначено особливі умови –роботи виконуються відповідно до ППР 303-02-07, не допускати падіння предметів з висоти. Дозвіл на допуск видав 27.11.2007 о 9-00 Фединчик С.Н. та вказано –„робочі місця підготовлені”. Також відображено щоденний допуск до роботи, перевірка заходів безпеки та проведення інструктажу бригади, зазначено дату, час початку та закінчення робіт, підписи допускаючого та виконавця робіт. Згідно вказаного наряду-допуску 09.12.2007 зазначено, що о 8 годині 15 хвилин допущено до роботи бригаду відповідача, а о 15-00 робота закінчена, бригаду виведено, наряд здано. Будь-яких зауважень не зазначено, відмітки про порушення працівниками відповідача ППР 303-02-07 чи розширення робочого місця за цим нарядом, а також допущення падіння предметів з висоти відсутні.

Дослідженням умов ППР 303-02-07 залученого до матеріалів справи 05.03.2009 за клопотанням відповідача (а.с. 97), встановлено, що згідно підпункту 15.1.2 роботи здійснювалися під безпосереднім керівництвом відповідального керівника (виконавця робіт). Нагляд за діями членів бригади, що виконують роботи по наряду-допуску повинен здійснювати спеціально виділений для цієї мети робітник (наглядаючий) – відповідальні виконавці: майстер дільниці, робітник, що видав наряд-допуск, строк виконання –постійно.

Зазначене свідчить, що виконання робіт відповідачем здійснювалося під безпосереднім наглядом відповідальних осіб позивача у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що до початку розслідування порушень в роботі АЕС відсутні будь-які зауваження з боку наглядаючих осіб позивача у справі щодо порушень відповідачем правил проведення робіт.

Таким чином судова колегія вважає, що дії відповідача були правомірними та погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача. Правомірна ж поведінка відповідача не може бути підставою для задоволення позову про відшкодування шкоди. Отже, місцевий господарський суд цілком обгрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2009 у даній справі відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на її заявника –позивача у справі.

Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись статтями 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Рівненська атомна електрична станція” на рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2009 у справі №7/22 залишити без задоволення.

2.  Рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2009 у справі №7/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.          

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                            Р.Є. Якушенко

Суддя                                                                                 Л.І. Бородіна

Суддя                                                                                Л.В. Іноземцева