ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.04.2009  року                                                            Справа № 19/40

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді:                    Журавльової Л.І.

Суддів:                                        Бойченка К.І.  

                                                            Єжової С.С.

За участю секретаря

судового засідання:                Міхальчук О.А.

та

представників сторін:

від позивача:                         Шинкарьова О.А., довіреність

                                             №01/03-10/5561/0/2-08 від 30.07.08,

                                             головний спеціаліст-юрисконсульт відділу

                                             контрольно-юридичної роботи Управління

                                             нерухомим майном Луганської міської ради;

від відповідача:                     Андраханов В.І., довіреність №22 від 27.04.09,

                                             представник за довіреністю ТОВ „Полярис С”;

                                              Хатнюк О.О., довіреність №22/1 від 27.04.09,

                                              представник за довіреністю ТОВ „Полярис С”;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги:                    Луганської міської ради, м.Луганськ

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                         26 березня 2009 року (підписано 31.03.09)

у справі                                        №19/40 (суддя Косенко Т.В.)

за позовом:                                        Луганської міської ради, м.Луганськ  

до відповідача:                       Товариства з обмеженою відповідальністю

                                              „Полярис С”, м.Луганськ                                                                                                   

про                                          стягнення 18 398 грн. 76 коп.

В С Т А Н О В И В:

Луганська міська рада звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Полярис С” про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за землю в сумі              13 268 грн. 14 коп. та пені в сумі 886 грн. 32 коп.   

Заявою №б/н від 25.03.09  Луганська міська рада просила стягнути з ТОВ „Полярис С” заборгованість з орендної плати за землю в сумі 17 553 грн. 33 коп. та пеню в сумі 865 грн. 43 коп. Дана заява прийнята місцевим господарським судом до розгляду.                   

Рішенням господарського суду Луганської області від 26 березня 2009 року  у справі №19/40 (суддя Косенко Т.В.) у задоволенні позову відмовлено.  

Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.

З посиланням на ст.ст.3, 19 Закону України „Про оренду землі”, статті 2, 13, 19 Закону України „Про плату за землю” місцевим господарським судом вказано, що умовами п.9 договору оренди від 24.03.06 сторони передбачили, що щороку  станом на перше січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться.

Умовами з п.10 договору сторони встановили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку, визначеному у п.9 даного договору, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку що відбуваються протягом терміну дії договору оренди.

Судом зазначено, що так як зміна нормативної грошової оцінки безпосередньо впливає на розмір земельного податку, в розмірі якого, збільшеного на коефіцієнт 2,5 встановлюється орендна плата (суттєва умова договору), і сторони не обумовили інший порядок її зміни, то така зміна не може бути здійснена в однобічному порядку, а тільки шляхом внесення змін до відповідних пунктів договору, у письмовій формі за взаємною згодою сторін, як це передбачено п.32 договору.

Місцевим господарським судом зроблено висновок, що за необґрунтованістю основних вимог щодо стягнення боргу в сумі 17553 грн. 33 коп. до задоволення не підлягають й вимоги щодо стягнення пені в сумі 865 грн. 43 коп., заявленої до стягнення  за період з 01.08.08 по 31.01.09.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 26 березня 2009 року у справі №19/40 Луганська міська рада звернулась з апеляційною скаргою від 09 квітня 2009 року №01/03-11/2034/0/2-09, якою просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.  

Заявником зазначено, що рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню, оскільки при його прийнятті судом не в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи.

Луганською міською радою вказано, що відповідачем зобов’язання за договором не виконувалось, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 17553 грн. 33 коп. за період з 01.05.08 по 30.09.08 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) та пеня в сумі 865 грн. 43 коп. за період з 01.07.08 по 31.10.08.

Посилаючись на частину 1 статті 15 Закону України „Про оренду землі” Луганською міською радою вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не є істотною умовою договору оренди землі.  

Позивачем зазначено, що при розгляді справи місцевим господарським судом прийнято рішення з тенденцією однобічного та неповного розгляду справи і не було прийнято до уваги рішення Луганської міської ради від 28.12.07 №28/10, яке є діючим та обов’язковим до виконання на території міста Луганська.

Відзивом на апеляційну скаргу №б/н від 30 березня 2009 року  Товариство з обмеженою відповідальністю „Полярис-С” просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

Відповідач вважає вимоги Луганської міської ради щодо стягнення  заборгованості з орендної плати безпідставними та зазначає, що рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.  

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2009 року у справі №19/40 для розгляду апеляційної скарги Луганської міської ради на рішення господарського суду Луганської області від 26 березня 2009 року у справі №19/40 призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. –судді –головуючого, суддів –Бойченка К.І., Єжової С.С.  

 Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.  

Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази   приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх  подання суду  першої інстанції  з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Луганської міської ради слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від  26 березня 2009 року у справі №19/40 слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою позовних вимог Луганська міська рада визначила невиконання відповідачем укладеного між сторонами договору оренди від 24.03.06, який був зареєстрований за №040640200045 від 11.04.06, згідно п.1 якого позивач передав відповідачу в оренду земельну ділянку загальною площею 0,1050га під благоустрій прилеглої території, площею 0,1928га під будівництво та розміщення нежитлових будівель та споруд, та благоустрій прилеглої території, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Віктора П”ятьоркіна (між пров.Куракіна та пров.Кравченко).   

Пунктом 4 договору сторони передбачили, що на момент укладання договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 800 739 грн.          40 коп.

Відповідно пункту 11 договору орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Взаємовідносини сторін регулюються Законом України „Про плату за землю”, „Про оренду землі” та іншими законодавчими актами.

Відповідно ст.2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За правилами статей 5, 15 Закону України „Про плату за землю” об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або у користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб’єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач.

Статтею 14 Закону України „Про систему оподаткування” передбачено, що плата (податок) за землю належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідно до преамбули Закону України №2181-ІІІ від 21.12.00 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон України №2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів (обов'язкових  платежів).

Статтями 13, 14, 19 Закону України „Про плату за землю” визначено в якості підстав для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.  

Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст.22 Закону „Про оренду землі” орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

З аналізу викладених законодавчих норм, які регулюють сплату орендної плати за землю, вбачається обов'язковість здійснення орендної плати виключно на умовах, узгоджених сторонами договору оренди землі, а будь-які зміни орендної плати у грошовому виразі вимагають погодження сторін, а в разі недосягнення згоди з цього приводу - в судовому порядку, як це передбачено ст.ст.23, 30 Закону України „Про оренду землі”.

Як свідчать матеріали справи, п.4 спірного договору оренди землі, в якому визначена грошова оцінка земельної ділянки, не був змінений сторонами.

Відповідачем платіжними дорученнями №26 від 25.02.08, №37 від 25.03.08,  №62 від 25.04.08, №53 від 25.04.08, №108 від 22.05.08, №119 від 09.06.08, №131 від 25.07.08, №143 від 22.08.08, №154 від 18.09.08, №166 від 20.10.08 щомісячно сплачувалась орендна плата, тобто в повному обсязі виконувались зобов’язання по внесенню плати за оренду земельної ділянки згідно умов договору. Крім того, станом на листопад 2008 року мається переплата по орендній платі.

Відповідно п.2.1.4 п.2.1 ст.2 Закону України №2181 податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових  фондів. Як свідчать матеріали справи, заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою відповідач не має.

Таким чином, є недоведеними позивачем обставини несплати відповідачем орендної плати відповідно до умов укладеного сторонами договору та безпідставне визначення ним спірної заборгованості на підставі власного рішення від 28.12.07 №28/10, а не узгоджених сторонами умов з внесенням відповідних змін до договору.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.02.09 у справі №14/129.

За таких обставин, господарським судом Луганської області вірно у задоволенні позову відмовлено.  

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційного подання спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин, відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

Луганська міська рада є органом місцевого самоврядування, а тому згідно  ч.3 п.11 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 №7-93 „Про державне мито” звільнена від сплати державного мита. Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України питання про розподіл державного мита за апеляційною скаргою не розглядається.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Луганської міської ради на рішення господарського суду Луганської області від 26 березня 2009 року у справі №19/40 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 26 березня 2009 року                        у справі №19/40 залишити без змін.  

Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Л.І.Журавльова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко   

Суддя                                                                      С.С.Єжова   

Надруковано 5 примірників:

1.          до справи

2.          до наряду

3.          позивачу

4.          відповідачу

5.          господарському суду Луганської області

Внесено   05 травня 2009 року