233 Справа № 233/5053/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2015 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Білик О. В.

при секретарі                                     Кліменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Костянтинівка  справу за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного  управління юстиції ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -

                                                              В С Т А Н О В И В:                                  

            27 серпня 2015 року до суду надійшло подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного  управління юстиції ОСОБА_1 про вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон фізичної особи ОСОБА_2, який має невиконані зобов’язання за вимогою № ф01-26 80у від 04 лютого 2013 року, виданою УПФУ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області.

Подання мотивовано тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби знаходиться вимога № ф01-26 80у від 04 лютого 2013 року, виданої УПФУ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь УПФУ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області заборгованості у розмірі 4175,91 грн. 20 лютого 2013 року за вказаною вимогою відкрито виконавче провадження. Дій, направлених на виконання вимоги боржником не вчинено.

В судове засідання старший державний виконавець Приходько М.І. не з*явилася, наадала заяву в якій просила розглядати справу у її відсутність.

Суд, дослідивши матеріали подання, приходить до наступного висновку.

З матеріалів подання вбачається, що постановою заступника начальника ДВС ОСОБА_3 від 20.02.2013, відкрито виконавче провадження № 36645495 на виконання вимоги № ф-01-26/80у, виданої УПФУ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь УПФУ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області заборгованості у розмірі 4175,91 грн.

Обгрунтовуючи подання державний виконавець посилається на те, що боржник рішення не виконує, жодних дій щодо виконання не здійснює.

За правилом п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.

Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника  боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у п. 18 ч. З ст. 11 Закону № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, який вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Питання щодо обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за  межі  України порушується за наявності доказів ухилення від  виконання  зобов'язань, покладених на нього рішенням.

Такі докази суду не надані.

Державним виконавцем не надано жодних документів, які б свідчили, що боржник свідомо та умисно ухиляється від виконання рішення суду, при цьому маючи змогу виконати зобов'язання, але не робить цього з неповажних причин.

У доданих матеріалах виконавчого провадження відсутні докази вжиття державним виконавцем заходів щодо направлення на адресу боржника повідомлень про сплату коштів, не перевірено наявність коштів боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, тощо.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подання є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 208, 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного  управління юстиції ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон відносно фізичної особи ОСОБА_2 – відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо хвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

                    Суддя: