Справа 11517-2006 Суддя 1 інстанції Грицаюк Н.М.
Категорія 29 Доповідач Новосядла В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого Новосядлої В.М.,
суддів Постолової В.Г., Троценко Л.І.,
при секретарі Ставріновій Ю.М.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 12 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 по усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю та виселення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 12 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 по усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю та виселення.
Вказаним рішенням суду його було виселено із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і
постановити нове рішення, яким дозволити йому проживати шість місяців в квартирі до
вирішення його житлового питання.
Заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, ще апеляційна скарга не піддягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що позивачка і її неповнолітній син ОСОБА_3 є власниками, у рівних частках, однокімнатної квартири АДРЕСА_1, на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 23 грудня 1998 року.
Позивачка знаходилась у шлюбі з відповідачем з 1 червня 2004 року.
За заявою позивачки ОСОБА_1 був зареєстрований в її квартирі з 16 вересня 2004 року без права на житлову площу.
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 червня 2006 року шлюб між сторонами був розірваний.
Судом першої інстанції встановлено, що майже протягом всього часу проживання в спірній квартирі відповідач порушував правила проживання, вчиняв бійки, сварки, погрожував вбивством.
За погрозу вбивством та спричинення позивачці тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості у відношенні відповідача було порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 122 і частиною 1 статті 129 КК України.
Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 3 жовтня 2003 до ОСОБА_1 був застосований Закон України «Про амністію» і провадження по цій кримінальній справі було закрито.
Куйбишевським РВ ДМУ УМВС України за заявами позивачки проводились неодноразові перевірки щодо застосування ОСОБА_1 до позивачки і її
неповнолітнього сина ОСОБА_3, 1991 року народження, насильства і спричинення ним
тілесних ушкоджень.
За вказаними заявами Куйбишевським РВ ДМУ УМВС України виносилась постанови про відмову в порушенні кримінальних справ, з приводу чого судом першої інстанції винесено окрему ухвалу на адресу районного відділу міліції.
Через постійні сварки і бійки у сім'ї, неповнолітній син позивачки знаходиться на обліку у психіатра.
Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 13 вересня 2006 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КоАП України за вчинення насильства в сім'ї.
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, які суд першої інстанції ретельно перевірив, дав їм оцінку і правильно прийшов до висновку про виселення відповідача з квартири, яка належить на праві власності позивачці і її неповнолітньому сину, без надання іншого житлового приміщення.
Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального і
процесуального права.
Підстав для скасування рішення суду не встановлено.
Доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 12 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю та виселення залишити без зміни,
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до касаційної інстанціїпротягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.