Справа № 2а-492/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010р. Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Нечволод В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду м. Полтава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавській області про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення з відповідача недоплаченої соціальної щомісячної допомоги «Дітям війни» з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року в сумі 2464 грн. 20 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавській області, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача недоплачену соціальну щомісячну допомогу «Дітям війни» з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року в сумі 2464 грн. 20 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. У 2008-2009 p.p. їй така допомога виплачувалась в неповному обсязі.

Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008р. №10-рп2008 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі й щодо зупинення та внесення змін до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії. Позивачка зверталася до відповідача з вимогою здійснити належне нарахування соціальної допомоги, але відповідачем в цьому їй було відмовлено.

В судове засідання позивачка та представник відповідача не з’явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви, в яких заявили клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.6,18).

Відповідно до ч. З ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмово провадження.

Суд вирішив можливим розглянути справу в порядку письмового провадження у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Позивачка має статус «Дитини війни», що також підтверджується пенсійним посвідченням № 127531 від 19.07.1993 року (а.с.5) та довідкою № 05-11559 від 24.12.09р. Управління праці та соціального захисту населення Полтавського РДА про те, що вона зареєстрована в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків, як особа на яку поширюється чинність ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (а.с.7).

Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплачувати їй в 2008 році та в 2009 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обгрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 09.10.2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання не донарахування та невиплату щомісячної соціальної допомоги неправомірними, зобов’язання нарахувати та стягнути недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни, зобов’язання провести виплату з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, тобто з урахування коефіцієнта інфляції - задоволено частково. А саме: зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1 передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та сплати недоплачені суми доплати до пенсії за 2008 рік з 22 травня по грудень 2008 року в сумі 1072,85 грн. та з січня 2009 року по червень 2009 року в сумі 597,60 грн.

Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплачувати їй в 2009 році за липень - грудень щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. № 835-ІУ та іншими Законами України станом на день розгляду справи в суді не внесено будь-яких змін чи обмежень щодо визначення розміру доплати до пенсії дітям війни. Так, частиною 2 статті 54 Закону № 835-ІУ встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

З 01 січня по 31 грудня 2009 року позивачці було нараховане та виплачено зазначене підвищення в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Полтавському району Полтавської області від 25.02.2010 року №2219/0619 (а.с. 19).

Посилання відповідача УПФУ Полтавського р-ну Полтавської області на те, що в 2009 році вони нараховують та виплачують надбавку до пенсії в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян та таким чином діють відповідно до норм чинного законодавства, не може бути взято судом до уваги, оскільки відповідач посилається на норми Закону, які втратили чинність. Вказана норма, на яку УПФУ посилається, як на підставу нарахування та виплати в 2009 році доплати в розмірі 10 % втратила чинність 22.05.08р., тобто з моменту прийняття Рішення Конституційним судом України за № 10- рп/2008р. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним та не може бути оскаржене.

Крім того, суд вважає за необхідне застосувати принцип верховенства права з урахуванням позиції Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Ууоппє уап Оиуп V. Ноте ОґГісе (Сазе 41/74 уап Биуп V. Ноте (Жісе).

А тому, УПФУ в Полтавському р-ні, починаючи з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, суд дійшов висновку, що УПФУ в Полтавському р-ні, починаючи з 01.01.2009 року повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч. .З та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини

Сторонами по справі не заперечується, що позивачка, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачці, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Полтавському районі Полтавської області, за місцем проживання позивачки.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.І ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачці виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов’язати УПФУ в Полтавському районі Полтавської області здійснити нарахування доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за 2009 рік починаючи з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ в Полтавському районі Полтавській області доплати до пенсії у визначеній позивачкою грошовій сумі не підлягають задоволенню.

Таким чином, згідно ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» в 2009 році виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії:

Липень 498х30%=149,4 грн.; Серпень 498х30%=149,4 грн.; Вересень 498х30%=149,4 грн.; Жовтень 498х30%=149,4 грн.; Листопад 498х30%=149,4 грн.; Грудень 498х30%=149,4 грн.

А всього за 2009 рік починаючи з 01 липня по 31 грудня включно підлягало виплаті 896 грн. 40коп.

Враховуючи те, що починаючи з 01.01.2009р. проводилось нарахування та виплата доплати в розмірі 10 %, то позивачка отримала:

за липень - 49,80грн., за серпень - 49,80грн., за вересень - 49,80грн.; жовтень - 49,80грн.; листопад - 49,80грн.; грудень - 49,80грн.

А всього за 2009 рік починаючи з 01 липня по 31 грудня 2009 року включно позивачка отримала доплату в розмірі 298 грн. 80 коп.

Таким чином, сума невиплаченої доплати починаючи з 01 липня по 31 грудня 2009 року включно становить 1195 грн.20 коп.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.З ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. З, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 6-14, 71, 122 ч.З, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавській області про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення з відповідача недоплаченої соціальної щомісячної допомоги «Дітям війни» з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року в сумі 2464 грн. 20 коп. - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та сплатити ОСОБА_1 недоплачені суми доплати до пенсії за 2009рік починаючи з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно в сумі 1195

грн.20 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський районний суд Полтавської області суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, в разі відсутності на проголошенні особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: