Апеляційний суд Вінницької області

м. Вінниця, вул. Соборна, 6, 21050, (0432) 35-57-38

Справа №11-1183 2010 р. Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Олексієнко Ю.Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Олексієнка Ю.Г.

Суддів: Старинця Ю.В., Дедик В.П.

Захисника: ОСОБА_2

Засудженої: ОСОБА_3

розглянула 19.01.2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_4 на вирок Іллінецького районного суду Вінницької обл. від 25 жовтня 2010 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судиму,

засуджено за ст. 125 ч. 2 КК України до 850грн. штрафу.

Вирішено питання з цивільним позовом.

ОСОБА_4 засуджена за те, що 17 березня 2010 року, в смт. Дашів Іллінецького району, на вул. Фрунзе, з мотивів особистих неприязних стосунків умисно нанесла декілька ударів руками і ногами по різних частинах тіла ОСОБА_6 заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я, у вигляді синців правого плеча, в правій здухвинній області та в області лівої гомілки, а також легкі тілесні ушкодження, що спричинили розлад здоров’я, у вигляді синця в області лівого ока та струсу головного мозку.

В апеляції із доповненнями засуджена ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати, а справу провадженням за недоведеністю її вини закрити, мотивуючи тим, що вирок суду базується в основному на припущеннях про наявність у неї можливості заподіяти тілесні ушкодження потерпілій та на критичному відношенні до показів свідків з її сторони.

Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який її засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами.

Так, мотивуючи висновок про винність ОСОБА_4 в умисному заподіянні ОСОБА_6 різної тяжкості тілесних ушкоджень, суд обґрунтовано послався на показання потерпілої, яка в процесі судового слідства детально вказала на зазначені у вироку обставини скоєння злочину, а саме: ОСОБА_6 стверджувала, що 17 березня 2010 року в с.м.т. Дашеві на вул. Фрунзе її наздогнала ОСОБА_4 та умисно ударила її ногою в живіт, потім взяла її за голову і вдарила об своє коліно.

Її покази щодо зазначених обставин нанесення їй тілесних ушкоджень узгоджуються з показами свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які підтвердили факт побиття засудженою ОСОБА_4 потерпілої ОСОБА_6.

Вина засудженої ОСОБА_4 у скоєнні злочину підтверджується також і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами із матеріалів кримінальної справи, а саме: довідкою Дашівської міської лікарні про перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні та витрату нею на лікування 3340гр. 56коп. власних коштів (а.с. 2), копією акта судово-медичного дослідження ОСОБА_6 у якої зафіксовані легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (а.с. 3-4).

Суд ретельно перевіряв в судовому засіданні доводи засудженої ОСОБА_4 аналогічні тим, які викладені в апеляційній скарзі із доповненнями, про те, що вона не вчиняла інкримінованого її злочину і обґрунтовано прийшов до висновку про її недостовірність, так як вони спростовуються вищенаведеними доказами.

Також, судом обґрунтовано було не прийнято до уваги посилання захисника засудженої на необхідність юридичної оцінки фактів щодо причетності до заподіяння ОСОБА_6 17 березня 2010 року тілесних ушкоджень її бувшим чоловіком ОСОБА_9, так як відповідно до вимог ст. 27 КПК України, кримінальні справи про злочини передбачені ст. 125 КК України, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення.

Тому питання ініціювання проведення перевірки причетності і притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб в цьому разі є правом потерпілої, а не обов’язком суду.

Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст. 125 ч. 2 КК України є вірною, а міра покарання їй призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України.

Керуючись ст.ст. 365-366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженої ОСОБА_4 із доповненнями залишити без задоволення, а вирок Іллінецького районного суду від 25 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_4 – без змін.

Судді: