АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2006 року.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого судді Демковича Ю.Й.,

суддів Парандюк Т.С., Шевчук Г.М.,

при секретарі Кріль Н.З.,

з участю апелянта, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Гусятинського районного суду від 26.04.06 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, стягнуто із відповідача в користь позивачки аліменти в розмірі 30% прожиткового мінімуму з усіх видів його заробітку на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3.

Не погодившись із рішення суду, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить змінити згадане рішення, зменшивши розмір аліментів до 80,00 грн. Посилається на те, що суд при визначенні розміру аліментних платежів не врахував його важкого матеріального становища.

У судовому засіданні апелянт підтримав вимоги скарги, пославшись на мотиви, зазначені в ній.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення апелянта, колегія вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення залишити без змін, виходячи із наступних мотивів.

У силу ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно визначені правовідносини, які виникли між сторонами спору та вірно оцінено докази, язі подані ними та досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що під час шлюбу в сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Справа № 22а - 646                                              Головуючий у 1-й інстанції - Римар Г.М.

Категорія                                                           Доповідач - Демкович Ю.Й.

Приймаючи рішення, суд виходив із того, що позивач неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки по утриманню неповнолітньої дитини, а тому стягнув аліменти.

Із таким висновком колегія суддів погоджується.

Щодо розміру аліментних платежів, то судом також вірно застосовано норму закону.

Так, у силу ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 184 СК , якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Із матеріалів справи та протоколу судового засідання встановлено, що ні позивачка ні відповідач під час слухання справи у суді першої інстанції не заявляли клопотання про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно застосовано ст. ст. 180, 182 СК України.

Тому підстав для зміни рішення, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:Судця апеляційного суду

Тернопільської області                                       Ю.Демкович