^{Апеляційний суд Запорізької області}

Справа № 22- 6713 /2006 р.                                             Головуючий у 1-й інстанції:

Кучерук І.Г. Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.

^УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«30 » листопада 2006 р.                                                                   м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                                    Пільщик Л.В.

Суддів:                                                Глазкової О.Г.

Мануйлова Ю. С.

При секретарі:            Ткаченко МО.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від «18» вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ЖЕК № 267 „Монтажник" про стягнення надміру виплачених грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому зазначає , що на підставі рішення Хортицького районного' суду м. Запоріжжя від 07.10.2005 року їй належить 17/25 частин квартири АДРЕСА_1.

На запит до відповідача їй було повідомлено, що в неї за квартиру існує заборгованість у розмірі 4904 грн 47 коп. на 01.01.2006 року. З даною сумою вона не згодна , оскільки відповідно її розрахунку сума боргу складає 3957 грн 42 коп, яка виникла за період з 1999 року по 2005 рік , але з цією сумою також незгодна, оскільки строк позовної давності -три роки , а тому за період з 1999 року по 01.01.2003 року сума заборгованості -2086 грн 83 коп. повинна бути списаною.

На думку позивачки сума заборгованості за комунальні послуги, складає 1870 грн 59 коп , але і з цією сумою вона не згодна , оскільки з 01.05.1994 року по 30.06.2005 року вона проживала за другою адресою, а тому сума боргу складає 488 грн. 91 коп. ( 1870.59 грн. -1381,68грн.).

За період з червня по грудень 2005 року позивачка сплатила 1450,00 грн і таким чином переплата 961,09 грн (1450,00-488,91).

Цю суму просила стягнути з відповідача.

В процесі розгляду справи позивачка змінила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача 98 грн 64 коп.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено про стягнення надміру виплачених грошових коштів у розмірі 98 грн 64 коп. та стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи , тому просить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає ,

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 1993 року розділений пай , внесений в ЖБК № 267 „Монтажник" м. Запоріжжя, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Розділена квартира АДРЕСА_1

За ОСОБА_1 визнано право власності на дві кімнати площею 16,9 кв.м, та 12 кв.м, і половину підсобних приміщень.

За ОСОБА_2. визнано право власності на кімнату площею 10 кв.м, та половину підсобних приміщень.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2005 року ОСОБА_1 належить 17/25 частини вказаної вище квартири.

Відповідно до площі та осіб, які проживають відповідачем нараховувалися квартплата та комунальні послуги , що підтверджується розрахунками.

Проте позивачка не сплачувала з 1999 року і на 01.07.2005 року заборгованість складає 4092,00 грн , яку позивачка визнала, про що свідчить підпис на зобов'язанні від 30.06.2005 року про погашення боргу по квартплаті та комунальним послугам. Цю заборгованість вона зобов'язалася виплатити протягом трьох років.

Твердження позивачки про те, що це зобов'язання вона підписала під тиском відповідача , ніякими доказами не підтверджені та у встановленому законом порядку недійсним не визнано.

Посилання позивачки про списання суми боргу у зв'язку зі спливом строку позовної давності суд не прийняв до уваги , так як відповідач не пред'являв до неї у судовому порядку вимог про стягнення заборгованості.

Як вбачається з пояснень представника відповідача та наданим документам заборгованість на 01.01.2006 року складає 1692,61 грн .

Позивачка сплатила 1450,00 грн, що підтверджується копіями квитанцій.

Тому суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення надміру виплачених грошових коштів.

Крім цього позивачка посилається на те, що відповідач безпідставно нараховує 2% за послуги банку і це ніякими доказами не підтверджується , атому ці суми вона не визнає.

Проте в матеріалах справи знаходяться виписка з протоколу НОМЕР_1 від 14.04.2004 року засідання правління ЖБК № 267"Монтажник" та виписка з протоколу НОМЕР_2 від 05.05.2004 року , де зазначено про стягнення 2% на послуги банку.

Ці документи ніким не оскаржені і не визнані недійсними.

Таким чином , позивачка не довела ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані обставини справи, встановлені дійсні правовідносини сторін , правильно застосовані норми матеріального та

процесуального права , рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для скасування рішення колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, ,308,313, 314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від «18» вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: