апеляційний суд полтавської області
Справа № 22ас-393-2006 р.
Головуючий по 1-й інстанції
Яковенко Н.Л. Суддя-доповідач: Макарчук М.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року червня місяця 15 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Макарчука М.А. Обідіної О.І., Дорош А.І. Рибак О.О.
Головуючого:
Суддів:
при секретарі
з участю:
прокурора:
адвоката:
позивачів:
представника позивача (заявника):
ОСОБА_1
відповідача:
представників відповідача:
представників третьої особи:
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві адміністративну
справу за апеляційною скаргою представника територіального управління
державної судової адміністрації в Полтавській області
на постанову Київського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального
управління Державної судової адміністрації в Полтавській області, Державної
судової адміністрації України, Державного казначейства України про
нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання, щомісячної
надбавки за вислугу років у розмірі ЗО відсотків від загальної суми щомісячного
заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас , про зарахування до
стажу роботи судді , що дає право на відставку судді та отримання щомісячного
довічного грошового утримання часу робота в органах прокуратури Полтавської
області, стягнення моральної шкоди.
Судова колегія ,заслухавши доповідь судді доповідача апеляційного суду Макарчука М.А.,
ВСТАНОВИЛА :
У лютому 2006 року позивач звернувся до місцевого суду із зазначеним позовом. Вказав , наказом прокурора Полтавської області № 136-Л від 1 серпня 1989 року по 17 травня 1990 року працював ІНФОРМАЦІЯ_1 Автозаводського району м. Кременчука. 22 січня 1993 року був обраний ІНФОРМАЦІЯ_2 м. Кременчука де і працює в даний час.
У жовтні та грудні 2005 року звертався до територіального управління державної судової адміністрації в Полтавській області із заявами про нарахування та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання на які отримав відповідь про те , що таке право у нього виникає з 2 липня 2006 року.
Відмова у призначенні довічного грошового утримання обґрунтована відсутністю відповідного стажу. З'ясував , що відповідач не включив до спеціального стажу роботи його як судді періоду з 1 серпня 1989 року по 17 травня 1990 року коли він працював ІНФОРМАЦІЯ_1 Автозаводського району м. Кременчука.
Цей же період безпідставно невключений відповідачем і до стажу , який дає право на призначення надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків.
Вважає відмову відповідача незаконною і просить зобов'язати територіальне управління державної судової адміністрації в Полтавській області зарахувати до спеціального стажу , що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання , щомісячної надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків роботу з від 1 серпня 1989 року по 17 травня 1990 року ІНФОРМАЦІЯ_1 Автозаводського району м. Кременчука нарахувати та виплатити зазначені платежі.
В судовому засідання позивач відмовився від позовних вимог в частині нарахування та виплаті надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2006 року прийнято відмову від цих вимог і провадження в справі в цій частині закрито. Ухвала місцевого суду не оскаржена і набула чинності.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Постановлено зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Полтавській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_2 , що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання час роботи в органах прокуратури Полтавської
області з 01.08.1989 року по 17 .05.1990 року , нарахувати та виплатити належні до сплати суми щомісячного довічного грошового утримання.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області на користь ОСОБА_2 8 грн. 50 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі представник Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області просить скасувати постанову місцевого суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на те , що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду. Крім того вважає, що місцевим судом невірно застосовані норми матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно ст.. 24ч.1 КАС України . адміністративні справи , предметом оскарження в яких є рішення дії чи бездіяльність центрального органу виконавчої влади розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.
Згідно ст..204ч.1п.1 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову чи ухвалу суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
Із змісту позовної заяви вбачається, що предметом судового оскарження позивачем визначена відмова Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області і Державної судової адміністрації України , який є центральним органом виконавчої влади..
Оскільки однією із сторін є центральний орган виконавчої влади, справа мала розглядати і вирішуватися колегією у складі трьох суддів , а не суддею одноособово .
Вказана обставина є безумовною підставою для скасування рішення місцевого суду і направлення справи на новий розгляд повноважним складом суду.
Вимоги апеляційної скарги про ухвалення нового рішення не ґрунтуються на законі.
Керуючись ст. 195ч. 1,196,204ч. 1 п. 1,206 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника територіального управління державної судової адміністрації в Полтавській області задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2006 року скасувати , а справу направити на новий розгляд колегією у складі трьох суддів .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.