ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/11827.03.09

За позовом                     Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»

До                               Державного підприємства «Вугілля України»

Про                              стягнення 6 582,06 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Сапса Т.В., довіреність № 08-19 від 05.01.2009р.

від відповідача          Андрусенко Ю.С., довіреність № 12-12/7-Д від 12.12.2008р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Західенерго»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»(далі –відповідач) про стягнення 6 582,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору №      02-ЕН/08 від 20.07.07р.

Ухвалою суду від 04.02.2009 порушено провадження у справі № 1/118 та призначено розгляд на 27.03.2009р.

27.03.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі, та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав викладених у відзиві.

Представник відповідача заявив клопотання про залучення третіх осіб, а саме вантажовідправника та виробника спірного вугілля.

Суд відмовив у задоволенні наведеного клопотання.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугілля № 02-ЕН/08 від 20.07.07, за умовами якого постачальник (відповідач) зобов’язався поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті.

На виконання умов договору 20.04.2008р. вантажовідправником ВАТ ГЗФ «Білоречинська»на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, за накладною № 50644484 у вагонах №№ 66685983, 65943672, 60646809, 67194761, 68412063, 68779842, 67855247, 67875047, 67859033 надійшло вугілля в загальній кількості 588000 кг (далі –спірне вугілля).

Приймання спірного вугілля здійснювалось у відповідності до розділу 4 договору з дотриманням вимог нормативних актів, зазначених в пункті 4.1 договору. Відповідно до ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам’яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування»встановлено базову похибку випробування під час визначення зольності в межах 10 %.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що якщо показники якості вугілля визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше верхнього значення допустимої похибки випробування, вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов’язаний викликати вантажовідправника та постачальника для проведення спільного опробування вугілля.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС, що якість вугілля відрізняється від посвідчення про якість № 205 від 16.04.2008 року.

Для участі у проведенні контрольного випробування спірного вугілля представники відповідача та вантажовідправника запрошувались позивачем телеграмою від 20.04.2008 року.

Відповідно до п.19 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості (П-7), вантажовідправник після отримання виклику повідомив факсограмою від 21.04.2008 № 720 вантажоотримувача про направлення свого представника для повторного відбору проб та про відшкодування збитків за простій вагонів на території ТЕС, якщо підтвердяться якісні характеристики спірного вугілля за даними Бурштинської ТЕС.

Пунктом 4.11 договору встановлено, що постачальник та покупець мають право перевірити якість поставлених окремих партій вугілля шляхом спільного випробування та проведення хіманалізу. Обов’язком при цьому є забезпечення доступу уповноваженого представника постачальника у лабораторії ТЕС.

Результати перевірки оформлені актом № 3354 від 23.04.2008, яким засвідчено показники якості визначені лабораторією вантажоотримувача та підписані уповноваженими працівниками Бурштинської ТЕС, працівниками ДП «Укрвуглеякість», які діяли в інтересах відповідача на підставі довіреності відповідача від 27.12.2007 року та довіреності ДП «Укрвуглеякість»від 10.04.2008р. № 02/1-223 та представниками вантажовідправника _ ВАТ ГЗФ «Білоречинська», що діяли на підставі довіреності № 721 від 21.04 2008 року.

У зв’язку із затриманням вагонів на території позивача до прибуття представників відповідача для спільного опробування спірного вугілля, позивачу було завдано збитків на загальну суму 6582,60 грн., а саме платою за користування вагонами в сумі 6582,60 грн., що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 24040781 від 25.04.2008 та переліком Техпд-4 Львівської залізниці № 585 від 24.04.2008 про проведення платежів.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія від 28.05.2008 року № 119-085 на суму 6582,60 грн. з вимогою про відшкодування завданих збитків, проте відповідач на наведену претензію ніяк не відреагував.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 6582,60 грн. збитків завданих внаслідок поставки вугілля не належної якості.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

У своєму відзиві відповідач заперечив проти позовних вимог позивача посилаючись на те, що позивачем не надано доказів повідомлення відповідача про надходження неякісного вугілля.

Позивач проти цього твердження заперечив, посилаючись на наявні в матеріалах справи копію,  завірену належним чином, телеграми від 20.04.2009р.

Також представник відповідача заперечив проти позовних вимоги посилаючись на те, що вантажовідправник не підписав акт спільного випробування вугілля.

Проте в акті, копія якого додана до матеріалів  справи, наведені підписи наявні.

Також відповідач просив залучити до розгляду справи у якості третіх осіб вантажовідправника.

Судом у задоволенні наведеного клопотання відмовлено, оскільки вантажовідправник діяв на підставі довіреності, що була надана відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи і не спростована відповідачем.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі19нь.лідок чого останньому було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх договірних зобоввки НБУ за кожен день,79мовився від нарахування пені 714,68 грн.ро те, що відповідач сплатив часткову суму боргу 1625,58 грн.. 8х днів з дати, вк.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 16, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 4, код ЄДРПОУ 32709929, р/р 260093016513 в АК Промінвестбанк м.Київ, МФО 300012, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»(79026, м.Львів, вул. Козельницька 15,  код ЄДРПОУ 2326955, рахунок № 26002304509 у Львівському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанку», МФО 325796) 6582 (шість тисяч п’ятсот вісімдесят дві)грн. 60 коп. - збитків;  102 (сто дві) грн.–державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 07.04.2009р.)