Справа № 11а-321 2006р. Головуючий у 1 інстанції Квятковський М.С.
Ст.296 ч.4 КК України Доповідач Польовий М.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2006 року
Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Польового М.І.
суддів Опейди В.О., Матвієнко Н.В.
з участю прокурора Смолюка Б.С.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
законного представника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, помічника прокурора м. Луцька, потерпілого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду від 21 квітня 2006 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і житель АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, студент ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимий, -
засуджений за ст.296 ч.4 КК України на 3 /три/ роки позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 змінена з підписки про невиїзд на тримання під вартою і взято під варту із залу суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з часу взяття під варту.
Вирішено судом питання щодо речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 82 грн. 65 коп.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_2 10 січня 2004 року, близько о 00 год. 30 хв., на АДРЕСА_2 приміщення ковбасного цеху, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпричинно, із хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, розпочав словесний конфлікт із неповнолітнім ОСОБА_5, при якому також були ОСОБА_6 і ОСОБА_7
В ході конфлікту ОСОБА_2 штовхав ОСОБА_5, виражався нецензурними словами, висловлював погрози в його адресу, після чого пішов в будівлю адміністративного приміщення цеху.
Піднявшись в кімнату на другому поверсі приміщення, ОСОБА_2, продовжуючи порушення громадського порядку, взяв до рук вогнепальну зброю -мисливську рушницю марки «Мозберг» моделі «ІНФОРМАЦІЯ_6» 12-калібру, заряджену патроном гладкоствольних мисливських рушниць 12-го калібру, споряджених метальним зарядом - картеччю V номеру, яка належала його сестрі ОСОБА_8 та зберігалась в меблевій шафі, і через відкрите вікно здійснив один постріл у напрямку ОСОБА_5 і ОСОБА_6
Внаслідок здійсненого пострілу ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень голови, шиї, правої поперекової ділянки, правого стегна, з наявністю у вищевказаних ділянках ран на шкірі, які є наслідком вогнепального дробового поранення і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Потерпіла ОСОБА_6 отримала множинні вогнепальні порохові, сліпі поранення м'яких тканин грудної клітки, поперекової ділянки, стегна та коліна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.
В апеляції помічник прокурора м.Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду в частині виключення з обвинувачення ч.1 ст. 121 КК України та призначеного покарання скасувати і постановити свій вирок. Вважає, що по справі доведено, що ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження і суд безпідставно не взяв до уваги висновок експертизи, який підтверджує цей факт. Крім того, призначене засудженому покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів і даним про його особу.
Засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, постановити свій вирок про його виправдання за відсутністю в діях складу злочину. Посилається на те, що досудове і судове слідство проведено однобічно, висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, а призначене покарання є суворим і не відповідає тяжкості злочину та його особі. Хуліганства він не скоював і тілесних ушкоджень потерпілим не спричиняв, а постріл здійснив громадянин по імені «ОСОБА_15». Після подій він не міг зорієнтуватися і змушений був уникати слідства. Він вперше притягується до кримінальної відповідальності і призначене покарання є надто суворим. Дійсно, між ним та ОСОБА_5 був конфлікт і його дії можуть мати лише ознаки дрібного хуліганства. Підстав стріляти в ОСОБА_5 у нього не було і засуджений він незаконно.
Потерпілий ОСОБА_5 в апеляції просить вирок суду скасувати, а ОСОБА_2 виправдати. Вказує на те, що ОСОБА_2 по відношенню до нього хуліганських дій не вчиняв, Хто і як в нього стріляв він не бачив, претензій до ОСОБА_2 у нього немає.
В апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, постановити свій вирок про виправдання його підзахисного за відсутністю в діях складу злочину. Посилається на те, що досудове і судове слідство проведено однобічно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Недоведеним є те, що саме ОСОБА_2 стріляв із рушниці в потерпілих і ніхто на нього конкретно не вказав. Ніякого хуліганства не було, а лише спілкування між двома особами не зовсім в пристойній формі. Безпідставно не взято судом до уваги показання ОСОБА_2, що постріли з рушниці провела інша особа. Якщо його підзахисний і вчинив злочин, то вперше, є неповнолітнім, позитивно характеризується, страждає психічним захворюванням, потерпів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а тому призначене йому покарання є надто суворим.
Законний представник засудженого ОСОБА_3 в апеляції просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу закрити. Вказує, що суд неправильно застосував норми матеріального закону і безпідставно прийшов до висновку, що мало місце хуліганство, за яке передбачена кримінальна відповідальність. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого. По справі не з'ясовано питання щодо діагностики факту пострілу, чи було в ОСОБА_2 бажання спричинити потерпілим тілесні ушкодження, не було призначено і проведено судово-психіатричних експертиз щодо потерпілих і свідка ОСОБА_7, а також щодо ОСОБА_2 по усвідомленню ним суспільної небезпечності діяння.
В запереченні на апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_2 просить цю апеляцію залишити без задоволення. Вважає, що суд прийшов до правильного висновку, що потерпілим спричинені легкі тілесні ушкодження. Безпідставним є і посилання прокурора, що призначене покарання є надто м'яким.
Законний представник ОСОБА_3 в запереченні вказує на безпідставність апеляції помічника прокурора м.Луцька і просить залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляцій прокурора, який свою апеляцію підтримав, а інші апеляції заперечив, засудженого ОСОБА_2, законного представника ОСОБА_3, захисника ОСОБА_1, які свої апеляції підтримали, а апеляцію прокурора заперечили, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляції до задоволення не підлягають.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 злочину, при вказаних у вироку обставинах, грунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку.
Суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що саме ОСОБА_2, а не інша особа, зробила постріл з мисливської рушниці в напрямку потерпілих і спричинив їм зазначені у вироку тілесні ушкодження.
Ці обставини підтверджуються показаннями потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідка ОСОБА_7 із яких вбачається, що після незначного конфлікту ОСОБА_2 пішов в приміщення ковбасного цеху, через незначний проміжок часу з вікна другого поверху почувся крик, пролунав постріл, внаслідок якого було отримано поранення. Відразу після цього ОСОБА_2 просив вибачення за вчинене, надавав допомогу, вживав заходи для виклику швидкої допомоги.
В судовому засіданні ОСОБА_2 також визнав, що залишивши ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 забіг на другий поверх адміністративного приміщення ковбасного цеху, вирішив налякати рушницею невідомих осіб, з якими у нього був конфлікт, викрикував через вікно, щоб привернути до себе увагу.
Під час досудового слідства потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідок ОСОБА_7 безпосередньо вказали на ОСОБА_2, як на особу, яка вистрілила по них із мисливської рушниці і спричинила тілесні ушкодження, а свідок ОСОБА_7 також ствердив, що ОСОБА_2 відразу після події показував рушницю, з якої зробив постріл і він цю рушницю впізнав серед інших рушниць. /т.1 а.с. 55-57, 75-88, 92, 101-103, 119-122, 159-160, 197-200, 255-273/.
Суд обгрунтовано ці показання поклав в основу вироку, оскільки їх об'єктивно підтвердили в суді свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та на досудовому слідстві ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
Той факт, що постріл було здійснено з вікна другого поверху ковбасного цеху підтверджується протоколом огляду місця події /т.1 а.с. 9-26/, згідно якого жалюзі вікна там були відкриті, стерті нашарування пилу і виявлено та вилучено упаковочну коробку мисливської рушниці «Мозберг» моделі «ІНФОРМАЦІЯ_6» 12 калібру і патрон до гладкоствольної мисливської рушниці 12 калібру, а напроти вікна на 4 відстані 43 метрів виявлена кров /т.1 а.с. 9-26/, яка по висновку судової біологічної експертизи /т.1 а.с. 179-181/ може походити від ОСОБА_5
Згідно протоколу вилучення /т.1 а.с. 164/ мисливську рушницю «Мозберг», належну ОСОБА_8, яка станом на час злочину зберігалась в ковбасному цеху в АДРЕСА_3, було вилучено в сАДРЕСА_3, куди її як ствердили свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_14 вони вивезли з місця події і залишили, попередньо почистивши в ніч вчинення злочину.
По висновку балістичної експертизи вказана мисливська рушниця технічно справна, придатна для стрільби, постріл з неї без натискання на спусковий гачок неможливий. Патрон, вилучений при огляді місця події, призначений для гладкоствольних мисливських рушниць 12 калібру, придатний для стрільби, споряджений метальним зарядом - картеччю V номеру і дріб, вилучений з тіл потерпілих, є картеччю V номеру /т. 1 а.с. 99, 151, 216-219/.
В каналі ствола даної рушниці було виявлено спільну присутність слідів мастильного матеріалу та речовин, які можна віднести до продуктів пороху, що підтверджується висновком експерта № НОМЕР_1 /т.1 а.с. 220-221/.
Той факт, що у потерпілих були виявлені вхідні вогнепальні дробові пошкодження підтверджується також висновками експертів та судово-медичних експертиз/т.1 а.с. 184-187, 191-196, 226-244, т.2 а.с. 243-245/.
Твердження ОСОБА_2 про те, що постріл зробила особа на ім'я «ОСОБА_15» суд обгрунтовано не прийняв до ваги, у вироку належним чином спростував з наведенням відповідних мотивів.
Як вбачається із матеріалів справи, під час досудового розслідування свідки ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_17 нічого не вказували про присутність на місці події вказаного свідка і суд саме ці показання обгрунтовано поклав в основу вироку, а до показань свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, підсудного ОСОБА_2, законного представника ОСОБА_3 про причетність саме даного свідка до спричинення потерпілим тілесних ушкоджень віднісся критично, оскільки вони є протиречивими, і суд зазначив в чому саме суперечать зібраним по справі доказам.
Як вбачається із довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № НОМЕР_2 громадянин ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_21 державний кордон України не перетинав /т.2 а.с. 514/.
Предметом ретельного дослідження суду було і питання про характер і ступінь отриманих потерпілим тілесних ушкоджень.
Судом досліджені висновки всіх проведених по справі судово-медичних експертиз і їм дана відповідна оцінка та вказано, які з них суд приймає до уваги, а які не приймає і чому.
Із матеріалів справи вбачається і також судом достовірно встановлено, що потерпілі отримали легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Переконливих даних про те, що отримані потерпілою ОСОБА_6 тілесні ушкодження були тяжкими під час розгляду справи не добуто, а тому суд правомірно всі сумніви трактував в користь підсудного.
Переконливо суд у вироку також спростував посилання про необережний постріл з рушниці і з наведенням доказів визнав, що постріл був прицільним.
Не викликає сумніву правильність кваліфікації дій засудженого за ст.296 ч.4 КК України і висновок суду, що ОСОБА_2 грубо порушив громадський порядок, проявив явну неповагу до суспільства, із застосуванням вогнепальної зброї безпричинно спричинив потерпілим легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Із матеріалів справи випливає, що між потерпілим і ОСОБА_2 був лише незначний конфлікт, який не давав жодного поводу проводити постріл з мисливської рушниці в громадському місці в групу людей.
Крім того, встановлено, що між потерпілою ОСОБА_6 і засудженим взагалі ніякого конфлікту не було, а в момент пострілу біля потерпілих поблизу знаходився ще і свідок ОСОБА_7, який також ні з ким не конфліктував.
Твердження в апеляції законного представника, що по справі не з'ясовано питання щодо діагностики факту пострілу та не проведено судово-психіатричних експертиз потерпілих, свідка ОСОБА_7 та експертизи щодо ОСОБА_2 по усвідомленню ним суспільної небезпечності діяння є безпідставним.
Питання про те, при яких обставинах і чим саме потерпілим були спричинені тілесні ушкодження по справі в достатній мірі з'ясовані.
Підстав проводити судово-психіатричну експертизу потерпілих і свідка ОСОБА_7 у суда не було.
Щодо засудженого ОСОБА_2 проведена судова психолого-психіатрична експертиза згідно якої на час вчинення злочину він розумів значення своїх дій, міг ними керувати, у стані фізіологічного афекту не перебував.
При призначенні засудженому покарання врахована тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу, а також наведені в апеляціях пом'якшуючі обставини і воно відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Покарання ОСОБА_2 призначено в межах санкції закону, за яким його засуджено і підстав для його пом'якшення колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Луцького міськрайонного суду від 21 квітня 2006 року залишити без змін, а апеляції засудженого ОСОБА_2, помічника прокурора м.Луцька, потерпілого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_3 -без задоволення.
Головуючий /-/ Польовий М.І.
Судді /-//-/ Опейда В.О., Матвієнко Н.В.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду М.І.Польовий