ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2007 р. | № 18/128 |
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого | Першикова Є.В., |
суддів: | Савенко Г.В., Ходаківської І.П., |
розглянула |
касаційну скаргу | товариства з обмеженою відповідальністю "Гілея" (далі Товариство) |
на постанову | Львівського апеляційного господарського суду |
від | 13.12.06 |
у справі | № 18/128 |
господарського суду | Івано-Франківської області |
за позовом | Товариства |
до | державної виконавчої служби у м.Калуш (далі Виконавча служба), Івано-Франківської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Мультимедіа Софт" (далі ТОВ "Мультимедія Софт"), товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (далі ТОВ "Відродження"), |
третя особа: | відкрите акціонерне товариство "Банк Універсальний" в особі Івано-Франківської філії (далі Банк), |
про | визнання недійсним протоколу прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна |
У судовому засіданні взяли участь представники
- позивача: | Фартушок І.І. (за дор. б/н від 23.08.05); |
- відповідачів: | Виконавчої служби: Судик І.І. (за дов. б/н б/д); |
ТОВ "Мультимедія Софт": Найман В.В. (за дов. № 71 від 23.08.06); |
ТОВ "Відродження": Гаврилюк О.І. (за дов. № 72 від 01.12.06); |
- третьої особи: | Лазюк С.В. (за дов. № 3443 від 05.07.06). |
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
За згодою представників сторін та третьої особи, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.02.07 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Рішенням від 18.07.06 господарського суду Івано-Франківської області (суддя Гриняк Б.П.) позовні вимоги Товариства задоволено.
Визнано недійсним протокол № 6090025-1 від 22.03.06 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, яке належить Товариству.
З Виконавчої служби та ТОВ "Мультимедія Софт" на користь Товариства стягнуто по 42,50 грн. державного мита та по 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що Товариство не було повідомлено про дату і час проведення торгів. Також, суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення порядку проведення торгів, оскільки ціна протягом аукціону піднімалась лише двічі та тільки на 500,00 грн.
Постановою від 13.12.06 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Юркевича М.В., суддів –Дух Я.В.,
Кузь В.Л.) апеляційні скарги ТОВ "Мультимедія Софт", ТОВ "Відродження" та Виконавчої служби задоволено.
Рішення від 18.07.06 господарського суду Івано-Франківської області скасовано.
По справі прийнято нове рішення, яким в задоволені позовних вимог Товариству відмовлено.
При винесенні постанови апеляційний суд прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджено належне повідомлення Товариства про дату, час та місце проведення прилюдних торгів. Також, апеляційний суд зазначив, що оскільки Положенням з реалізації арештованого нерухомого майна не визначено обмежень щодо мінімальної надбавки, на яку в ході торгів здійснюється підвищення стартової ціни лоту, то такі доводи Товариства не можуть бути прийняті до уваги. Крім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд вказав на його невідповідність ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з фактичною відсутністю мотивувальної частини рішення.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 13.12.06 Львівського апеляційного господарського суду скасувати, а рішення від 18.07.06 господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 43 Закону України "Про іпотеку".
Скаржник зазначає, що через проведення прилюдних торгів, здійснених без належної оцінки майна, Товариство понесло значні матеріальні збитки.
У своїх відзивах на касаційну скаргу Виконавча служба та
ТОВ "Відродження" щодо доводів скаржника заперечують, вважаючи їх безпідставними у зв‘язку з чим просять оскаржену постанову залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства без задоволення.
Щодо доводів скаржник про відсутність оголошення про проведення торгів у друкованих засобах масової інформації, Виконавча служба та ТОВ "Відродження" зазначають, що оголошення про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна Товариства було надруковано в місцевому рекламно-інформаційному тижневику оголошень "ЗПС-Інформ" за 15 днів до початку торгів,
а повідомлення про день, час та місце проведення прилюдних торгів було направлено сторонам рекомендованою кореспонденцією ТОВ "Мультимедія Софт".
На день розгляд справи по суті у судовому засіданні 15.02.07 письмові відзиви на касаційну скаргу від ТОВ "Мультимедія Софт" та Банку не надійшли. Представники Банку та ТОВ "Мультимедія Софт" у судовому засіданні щодо доводів Товариства заперечували та просили оскаржену постанову залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзиви на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 08.08.05 на підставі заяви Банку та виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Басай Р.М. № 2524 від 19.07.05 було відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову. Даною постановою боржнику –Товариству, встановлювався 7-денний строк для добровільного погашення перед Банком кредитних зобов'язань. Вказана постанова була направлена боржнику для виконання за вих. № 6036 рекомендованою кореспонденцією.
На підставі наданих сторонами доказів по справі судовими інстанціями встановлено, що у зв'язку з тим, що у добровільному порядку вимоги по виконавчому документу Товариством виконані не були, Виконавчої службою було вчинено дії щодо його примусового виконання. Так, 15.09.05 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, та проведено опис і накладено арешт на його майно, що визначено у виконавчому документі, а саме: нежитлові приміщення, літ. "В" –склади загальною площею 590,8 м.кв., що знаходяться за адресою: м.Калуш, вул.Г.Мартинця, 26.
Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 28.09.05 Банком було подано до Виконавчої служби інший виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Басай Р.М. за № 3108 від 15.09.05, який подано додатково до виконавчого напису від 19.07.05, у зв'язку з чим 03.10.05 було відкрито виконавче провадження, про що боржнику для виконання було направлено відповідну постанову за вих. № 11021. При цьому, встановлено, що даною постановою було встановлено 7-денний строк для добровільного її виконання, а 30.12.05 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.
На підставі матеріалів справи попередніми судовими інстанціями встановлено, що 20.01.06, у зв'язку з перебуванням на виконанні кількох виконавчих проваджень щодо Товариства, державним виконавцем було винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене, яку направлено сторонам 26.01.06 за вих. № 403.
Також, судовими інстанціями встановлено, що 26.01.06 Виконавчою службою було винесено постанову про призначення експерта у зведеному виконавчому провадженні, яка була надіслана сторонам 31.01.06 за вихідним
№ 556.
Приймаючи рішення по суту спору судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 09.02.06 було отримано звіт про незалежну оцінку вартості арештованого майна, а 13.02.06 за вихідним № 1485 боржнику (Товариству) рекомендованою кореспонденцією було надіслано його копію.
На підставі наданих сторонами доказів по справі попередніми судовими інстанціями встановлено, що 28.02.06 між Виконавчою службою та
ТОВ "Мультимедіа Софт" було укладено договір про надання послуг з реалізації арештованого майна, в тому числі складських приміщень Товариства.
Судами встановлено, що оголошення про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна Товариства було надруковано в місцевому рекламно-інформаційному тижневику оголошень "ЗПС-Інформ" за 15 днів до початку торгів.
Крім того, переглядаючи справу апеляційний суд встановив, що 09.03.06 ТОВ "Мульмедіа Софт" за вихідним № 55 божнику було направлено повідомлення про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, а також про стартову ціну майна, що підтверджується квитанцією № 26523 від 10.03.06, а 22.03.06 ТОВ "Мультимедіа Софт" провела прилюдні торги по реалізації арештованого майна (складських приміщень, які знаходились за адресою: м.Калуш, вул.Г.Марганця, 26), про що складено протокол № 6090025-1. При цьому, судовими інстанціями встановлено, що переможцем торгів стало ТОВ "Відродження", яке здійснило оплату за придбане майно в сумі 109 620,00 грн.
При розгляді справи попередніми судовими інстанціями встановлено, що Товариством у встановленому законом порядку дії Виконавчої служби не оскаржувались.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 № 606-XIV (далі Закон).
Відповідно до вимог ст. 3 Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, в тому числі і виконавчі написи нотаріусів.
За змістом ст. 24 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі),
який видав виконавчий документ.
За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.
Порядок реалізації арештованого нерухомого майна крім Закону закріплений у Тимчасовому положенні про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 № 68/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за
№ 745/4038 (далі Положення).
Відповідно до абз. 1 п. 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.99 (далі Інструкція), передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.
Згідно ст. 57 Закону та п. 5.7.3 Інструкції для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Пунктом 5.7.4 Інструкції та абз. 4 ст. 57 Закону встановлено, що державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в десятиденний строк з дня отримання повідомлення.
Статтею 61 Закону передбачено, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в ч. 5 ст. 53 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються, на тендерній (конкурсні) основі, на підставі договорів між державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Згідно з п. 3.5 Положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує за місцезнаходженням нерухомого майна в друкованих засобах масової інформації інформаційне повідомлення про нерухоме майно, що підлягає реалізації. Пунктом 3.6. Положення встановлено, що зміст інформаційного повідомлення повинен містити: найменування, опис і характеристику нерухомого майна; його місцезнаходження (адресу); стартову ціну; суму реєстраційного та гарантійного внесків учасника прилюдних торгів; дату, час та місце проведення прилюдних торгів; кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах та інше.
Згідно з п. 3.11 Положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
За змістом ст. 66 Закону вбачається, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги.
Як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі матеріалів справи всі зазначені правові положення у спірних правовідносинах були дотримані.
Щодо посилань скаржника на порушення порядку проведення прилюдних торгів, оскільки ціна протягом аукціону піднімалась тільки двічі і тільки на
500,00 грн. то вони не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.
Порядок проведення торгів з реалізації нерухомого майна регулюється Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке не містить жодних обмежень щодо мінімальної надбавки, на яку в ході торгів здійснюється підвищення стартової ціни лоту.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судовими інстанціями не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання які, стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги
ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З врахуванням того, що з’ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі в силу ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим судом при винесенні рішення по справі було помилково застосовано чинне законодавство, в той час як судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гілея" від 19.12.06 залишити без задоволення.
Постанову від 13.12.06 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 18/128 господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.
Головуючий | Є.Першиков |
судді: | Г.Савенко |
І.Ходаківська |