ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/136

03.04.09

За позовом                     Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»

До                               Державного підприємства «Вугілля України»

Про                              стягнення 36 649,22 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Замкова І.А., довіреність № 10/12954-505 від 09.12.2008р.

від відповідача          Пилипчук О.С., довіреність № 26-12/83-Д від 26.12.2008р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»(далі –відповідач) про стягнення 36 649,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 03-ЕН/08 від 18.07.2007 року та додатки до нього № 09/08-П від 29.08.2008р.

Ухвалою суду від 12.02.2009 порушено провадження у справі № 1/136 та призначено розгляд на 03.04.2009р.

03.04.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі, та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугілля № № 03-ЕН/08 від 18.07.2007 року та додаток до нього № 09/08-П від 29.08.2008р., за умовами якого постачальник (відповідач) зобов’язався постачати в вересні 2008 року на адресу позивача вугілля марки Антрацит з граничними показниками, обумовленими умовами договору та додатку до нього.

07.09.08 року на виконання додатку № 09/08-П від 29.08.2008р. до договору на адресу позивача вантажовідправником ГЗФ «Ровенковська»за залізничною накладною № 50828791 з наданням посвідчень якості № 1231 від 05.09.2008 року поставлено вугілля.

Якість вугілля повинна була відповідати вимогам ДСТУ 4083-2002 і не перевищувати якісні показники, обумовлені договором, проте якість поставленого вугілля не відповідала вимогам зазначеним у посвідченнях якості, про що свідчить акти відбору проб № 3217 від 08.09.2008 року.

Дані акти було підписано повноважним представником відповідача, що діяв на підставі довіреності відповідача № 1155 від 24.06.2008 року та № 6531 від 16.08.2008р.

Позивачем, з метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю, були затримані вагони з вугіллям неналежної якості, про що були повідомлені відповідач та вантажовідправник телеграмами , копії яких наявні в матеріалах справи.

10.09.2008 року в присутності представника відповідача, що діяв на підставі довіреності було проведено спільне опробування вугілля, про що складено акт спільного відбору та приймання вугілля за фактичною якістю № 3249 від 10.09.08р.

Зазначене спільне опробування підтвердило незадовільну якість вугілля, яке прийнято ТЕС за показниками спільного випробування на підставі п.п. 4.11, 4.12 договору.

09.09.2008р. року на виконання додатку № 09/08-П від 29.08.2008р. до договору на адресу позивача вантажовідправником ГЗФ «Ровенковська»за залізничною накладною № 50828818, 20828819 з наданням посвідчень якості № 1242 від 07.09.2008 року № 1244 від 07.09.08р. поставлено вугілля.

Якість вугілля повинна була відповідати вимогам ДСТУ 4083-2002 і не перевищувати якісні показники, обумовлені договором, проте якість поставленого вугілля не відповідала вимогам зазначеним у посвідченнях якості, про що свідчить акти відбору проб № 3244, 3246 від 10.09.2008 року.

Дані акти було підписано повноважним представником відповідача, що діяв на підставі довіреності відповідача № 1155 від 24.06.2008 року та № 6531 від 16.08.2008р.

Позивачем, з метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю, були затримані вагони з вугіллям неналежної якості, про що були повідомлені відповідач та вантажовідправник телеграмами , копії яких наявні в матеріалах справи.

Своїм листом № 1/251 від 12.09.08р. відповідач надав згоду на приймання вугілля за показниками якості визначеними позивачем. Вугільна продукція прийнята за показниками вантажоотримувача в порядку п.4.8 договору, та підтверджується актом звіряння вугілля по кількості та якості № 143/09/04-03 від 30.09.2008р.

21.09.08 року на виконання додатку № 09/08-П-2/1 від 15.09.2008р. до договору на адресу позивача вантажовідправником ГЗФ «Вахрушевська»за залізничними накладними № 50078781, 50078782, 50078779, 50078783 з наданням посвідчень якості №№ 584, 585 від 20.09.2008 року поставлено вугілля.

Якість вугілля повинна була відповідати вимогам ДСТУ 4083-2002 і не перевищувати якісні показники, обумовлені договором, проте якість поставленого вугілля не відповідала вимогам зазначеним у посвідченнях якості, про що свідчить акти відбору проб №№ 3410, 3411 від 21.09.2008 року.

Дані акти було підписано повноважним представником відповідача, що діяв на підставі довіреності відповідача № 1155 від 24.06.2008 року та № 6531 від 16.08.2008р.

Позивачем, з метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю, були затримані вагони з вугіллям неналежної якості, про що були повідомлені відповідач та вантажовідправник телеграмами , копії яких наявні в матеріалах справи.

23.09.2008 року в присутності представника відповідача, що діяв на підставі довіреності було проведено спільне опробування вугілля, про що складено акт спільного відбору та приймання вугілля за фактичною якістю № 3429, 3430 від 23.09.08р.

Зазначене спільне опробування підтвердило незадовільну якість вугілля, яке прийнято ТЕС за показниками спільного випробування на підставі п.п. 4.11, 4.12 договору.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 36649,22 грн. збитків завданих внаслідок поставки вугілля не належної якості.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

У судовому засіданні відповідач заперечив проти позовних вимог позивача.

Судом заперечення відповідача не беруться до уваги, оскільки у двох прийомках вугілля приймали участь безпосередні представники відповідача, та засвідчили неналежність вугілля за якістю, про що свідчать підписи у відповідних актах. А в третій прийомці є відповідач участі не приймав, проте надіслав листа, в якому просив позивача прийняти вугілля за встановленою якістю позивача.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 366,49 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі19нь.лідок чого останньому було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх договірних зобоввки НБУ за кожен день,79мовився від нарахування пені 714,68 грн.ро те, що відповідач сплатив часткову суму боргу 1625,58 грн.. 8х днів з дати, вк.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 16, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 4, код ЄДРПОУ 32709929, р/р 260093016513 в АК Промінвестбанк м.Київ, МФО 300012, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»(69096, м.Запоріжжя, вул. Гребельна 2,  код ЄДРПОУ 00130872, рахунок № 26002301000076 у ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 36 649 (тридцять шість тисяч шістсот сорок дев’ять)грн. 22 коп. - збитків;  366 (триста шістдесят шість) грн. 49 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 13.04.2009р.)