ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

іменем України

"04" липня 2011 р. Справа № 2-а-429/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Поліщука М.Г.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_1,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "15" березня 2011 р. у справі № 2-а-429/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 15.03.2011 року позов задоволено повністю.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про державній бюджет на 2010 рік" та мінімальної пенсії за віком відповідно до статі 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням фактично виплачених коштів з доплати до пенсії починаючи з 11.08.2010 року по по день ухвалення постанови суду.

Також зобов"язано відповідача проводити такі нарахування та виплату позивачу в подальшому починаючи з дня ухвалення постанови суду.

Крім того, зобов"язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_3 збільшення до пенсії у розмірі 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років наявного стажу, але не вище 75% заробітку позивача з якого обчислювалася пенсія.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, а тому управління Пенсійного фонду не є належним відповідачем по справі. Суд, також не звернув уваги, що кошти стягуються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, отримує пенсію за віком, додаткову пенсію, підвищення пенсії як непрацюючий пенсіонер, в управлінні Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке за переліком населених пунктів Рівненської області, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991р., відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальні заробітна плата.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають саме ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Таким чином колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до пенсії в розмірі, визначеному ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Однак, зобов"язавши відповідача провести перерахунок та виплачувати позивачу кошти, передбачені ст.39Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з дня ухвалення оскаржуваної постанови і на майбутнє, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до норм ст.3 КАС України підлягають захисту лише порушені права, свободи та інтереси фізичних осіб.

Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє. Крім того, можливе внесення зміни до нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини. Тому період, по який необхідно зобов’язати відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії, повинен обмежитись моментом винесення рішення судом першої інстанції.

З огляду на викладене постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з одночасною відмовою в задоволенні цих вимог позивача на майбутнє.

При цьому, на думку колегії суддів, судом першої інстанції безпідставно задоволені позовні вимоги в частині зобов"язання відповідача нараховувати та виплачувати позивачу збільшення пенсії відповідно до п.2 ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки дана норма закону передбачає можливість збільшення такої пенсії тільки особам, які отримують пенсію саме згідно цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи позивач є пенсіонером та отримує у відповідача пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", в зв"язку з чим п.2 ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” до нього не може бути застосована.

Для осіб, які отримують пенсію згідно ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" статтею 28 цього ж Закону передбачено збільшення розміру пенсії на 1% за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам та 20 років жінкам.

Однак, у своєму позові позивач не заявляв вимог щодо збільшення його пенсії згідно цієї норми (ст.28 "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування"), а просив задовольнити його вимоги в цій частині саме згідно п.2 ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка на нього не поширюється.

В зв"язку з цим колегія суддів приходить до однозначного висновку про те, що судом першої інстанції в цій частині допущено порушення матеріального права, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови щодо цих вимог, та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 15 березня 2011 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 згідно ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з 16.03.2011 року і на майбутнє - скасувати, і в задоволенні його вимог в цій частині - відмовити.

Постанову суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 згідно ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період часу з 11.08.2010р. по 15.03.2011р. включно - залишити без змін.

Постанову суду в частині зобов"язання управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську нараховувати та виплачувати ОСОБА_3 збільшення пенсії у розмірі 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років наявного стажу згідно п.2 ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - скасувати, і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні його позовних вимог у цій частині.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.Г. Поліщук

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,Кузнецовськ,Рівненська область,34400

3- відповідачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області м-н Будівельників, 2,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400