ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

іменем України

"02" червня 2011 р. Справа № 2-а-328/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Поліщука М.Г.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_1,

,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області та управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації на постанову Олевського районного суду Житомирської області від "14" лютого 2011 р. у справі № 2-а-328/11 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 21.01.2011 р. звернулась до Олевського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до УПСЗН Олевської РДА Житомирської області та до УПФУ в Олевському районі Житомирської області про визнання дій відповідачів неправомірними і зобов'язання їх провести перерахунок та виплату коштів, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі за текстом - Закон) відповідно за ст. 37 та ст.39 цього Закону за період з 01.06.2010 р. по 01.12.2010 р.

Постановою цього суду від 14.02.2011 р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, дії відповідачів визнано неправомірними та зобов'язано останніх провести перерахунок та виплату позивачу коштів, передбачених ст.ст. 37, 39 зазначеного Закону за період з 01.06.2010 р. по 01.12.2010 р.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, обидва відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з»явилися. Про причину своєї неявки не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні – не обов»язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст.196 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Тому, згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є непрацюючим пенсіонером, постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке згідно постанови КМУ №106 від 23.07.1991 р. віднесено до зони посиленого радіологічного контролю. Також позивач має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії (а.с.9). та отримує виплати згідно зі ст. ст. 37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28.02.91р. громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі у зоні посиленого радіологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.

За змістом ст. 39 вищезазначеного Закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, у зоні посиленого радіологічного контролю - однієї мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення щодо зупинення дії ч. 1 ст. 37, ст. 39 вищевказаного Закону, а тому починаючи з травня 2008 року, позивач має право на виплати, які передбачені ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи осіб, які подали апеляційні скарги, щодо правомірності їх дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Однак, визнавши неправомірними дії відповідачів, а також зобов'язавши останніх провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 коштів передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 01.06.2010 р., суд першої інстанції в своїй постанові неправильно зазначив дату, з якої належить проводити такі нарахування.

Зважаючи на ту обставину, що позов було подано до суду 21.01.2010 р., жодних уточнень, доповнень або змін до нього від позивача не надходило, суд першої інстанції повинен був, керуючись ч.2 ст.99 КАС України, прийти до висновку, що позовні вимоги за ст.37, 39 Закону підлягають задоволенню за період 21.07.2010 р. по 01.12.2010 р., а позовні вимоги за період з 01.06.2010 р. по 20.07.2010. р. включно слід залишити без розгляду у відповідності до ст.100 КАС України.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області та управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 допомоги за проживання на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та в частині задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.06.2010 р. по 20.07.2010 р. включно - скасувати, та її позовні вимоги до відповідачів за вказаний період залишити без розгляду.

Постанову суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за період часу з 21.07.2010р. по 01.12.2010р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.Г. Поліщук

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_2 вул.Першотравнева, 16,м.Олевськ,Житомирська область,11000

3- відповідачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області вул.Свято-Миколаївська , 31,м.Олевськ,Житомирська область,11001