ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"21" квітня 2011 р. Справа № 2-а-79/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Філіпової Т.Л.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_1,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області на постанову Острозького районного суду Рівненської області від "17" січня 2011 р. у справі № 2-а-79/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 10 січня 2011 року звернулась до Острозького районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 17 січня 2011 року позов задоволено: зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 10.07.2010 року по 10.01.2011 року на підставі положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка обчислюється відповідно до абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення. В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 має статус дитини війни, що підтверджується належними документами (а.с.6,7).

Таким чином, ОСОБА_3 є особою, що належить до соціальної категорії громадян “діти війни" в розумінні статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно зі статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян “діти війни”, з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України “Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік” збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України “Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обгрунтованність постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Острозького районного суду Рівненської області від "17" січня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.Л. Філіпова

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:прост.

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 вул.Будьонного, 10,м.Острог,Острозький район, Рівненська область,35800

3- відповідачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області пр-т Незалежності, 9,м. Острог,Рівненська область,35800