ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"28" квітня 2011 р. Справа № 2-А-3919/10

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Філіпової Т.Л.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_1,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області та ОСОБА_3 на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "27" грудня 2010 р. у справі № 2-А-3919/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- ,

ВСТАНОВИЛА:

02 грудня 2010 року ОСОБА_3 звернулась до Лугинського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначила, що вона є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом другої групи по захворюванню, пов'язаному з наслідками аварії на ЧАЕС, що надає їй право користуватися пільгами та компенсаціями, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме вона повинна отримувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, передбачених статтями 50, 54 цього Закону. Посилаючись, що розміри призначених і виплачуваних їй пенсій не відповідають розмірам передбаченим цим Законом та на відмову ОСОБА_2 Пенсійного фонду привести їх у відповідність з вимогами Закону, просила суд, зобов'язати відповідача здійснити відповідні донарахування та виплати за жовтень місяць 2010 року та зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати їй пенсію в розмірах, передбачених ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою від 27 грудня 2010 року Лугинський районний суд Житомирської області позов задовольнив частково. Визнав дії відповідача неправомірними та зобов'язав його провести перерахунок та виплату заборгованої суми пенсії позивачу як інваліду другої групи по захворюванню, пов'язаному з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, передбачену ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року. В решті частини позову відмовив.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме, що фінансування зазначених витрат проводиться виключно за рахунок державного бюджету відповідними розпорядниками бюджетних коштів, а Пенсійний фонд України на включається до Державного бюджету України, тому стягнення даних грошових витрат з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Лугинському районі є незаконним. Просив скасувати постанову суду.

Крім цього, не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач також подала апеляційну скаргу, в якій, просила скасувати постанову Лугинського районного суду Житомирської області в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши за матеріалами справи наведені у скаргах доводи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, є пенсіонером, має другу групу інвалідності, що пов'язана з Чорнобильською катастрофою, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Лугинському районі.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. В усіх випадках розмір пенсій для інвалідів по ІІ групи інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до статті 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, інвалідам ІІ групи, віднесеним до категорії-1, виплачується у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №550 від 28.05.2008 року, відповідачем встановлені конкретні розмірі пенсії та додаткової пенсі тоді як ст. ст. 62 та 67 Закону №796 Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, підвищувати розмір доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідності до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату пенсіонерам сум, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Лугинському районі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції в застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі в подальшому виплачувати позивачу доплату до пенсії в розмірі, передбаченому ст.ст 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” слід зазначити таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем будуть порушені права на отримання допомоги у встановленому законом розмірі в майбутньому, а оскільки закон не містить поняття та механізмів превентивної охорони прав, свобод та інтересів особи в даному випадку, тому не допускається прийняття рішення щодо захисту прав та інтересів від будь-яких посягань на майбутнє, тобто суд розглядає справу про порушення права, яке (порушення) виникло та існує.

Враховуючи викладене, не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги ОСОБА_3.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Лугинський районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "27" грудня 2010 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.Л. Філіпова

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:прост.

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 вул. Гагаріна,1а,смт. Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301

3- відповідачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області вул.К.Маркса, 2-а,смт.Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301