ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2011 р. < Текст > № 18032/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 12.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про зобов’язання провести нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,-
встановив:
01 вересня 2010 року позивач звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про зобов’язання провести нарахування підвищення до пенсії як дитині війни.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни. Просить стягнути з відповідача недоплачене підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 12.11.2010 року позов задоволено. Зобов‘язано управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни: з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням проведених нарахувань та виплат у вказаному періоді.
Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області вважає, що рішення прийняте з неповним з’ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, оскільки згідно статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що в частині позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. включно та зобов’язання провести нарахування та виплату такої пенсії за вказаний період - залишити без розгляду.
З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а позовні вимоги залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 99,100, 102, 195,197,198, 205, 207, 254 КАС України, суд, –
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області задоволити частково.
Скасувати постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 12.11.2010 року у справі №2а-406/10/2210.
Адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про зобов’язання провести нарахування підвищення до пенсії як дитині війни - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.В. Святецький
Судді: В.В. Гуляк
ОСОБА_2