ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2011 р. < Текст >Справа № 36000/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Коваля Р.Й., Глушка І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області про нарахування та виплату недовиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
В С Т А Н О В И В :
30 березня 2011 року управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в Пустомитівському районі Львівської області звернулося до суду першої інстанції із заявою про роз’яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області про нарахування та виплату недовиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, УПФУ в Пустомитівському районі оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що у резолютивній частині судового рішення відсутня стаття нормативного акту, яка визначає яку розрахункову величину використовувати при визначенні щомісячної надбавки до пенсії за віком як дитині війни та яку розрахункову величину мінімальної пенсії за віком використовувати для нарахування надбавки до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
З огляду на викладене, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та надати роз’яснення судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановою від 28 січня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов ОСОБА_1 та зобов’язав УПФУ в Пустомитівському районі Львівської області здійснити нарахування та виплату в користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу ,,Дітям війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2009 року залишено без змін.
В поданій до суду заяві про роз’яснення судового рішення УПФУ в Пустомитівському районі Львівської області зазначає, що постанова суду є незрозумілою і тому потребує роз’яснення, оскільки за змістом постанови незрозуміло яку розрахункову величину використовувати при визначенні щомісячної надбавки до пенсії за віком як дитині війни та яку розрахункову величину мінімальної пенсії за віком використовувати для нарахування надбавки до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Відмовляючи в задоволенні заяви про роз’яснення судового рішення, суд першої інстанції вказав, що в мотивувальній частині постанови від 28 січня 2008 року суд застосував аналогію закону у спірних правовідносинах при застосуванні поняття ,,мінімального розміру пенсії за віком”, визначеного в ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та роз’яснив в якому розмірі та за який період слід виплачувати надбавку на підставі вимог ст. 6 Закону України ,, Про соціальний захист дітей війни”.
За змістом ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Дана норма передбачає підстави для роз’яснення судового рішення в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що виходячи зі змісту ст. 170 КАС України, роз’ясненню підлягають постанови чи ухвали суду у разі, якщо без такого роз’яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення повинен відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення повинна відповідати його резолютивній частині.
Отже, роз’яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Також роз’яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Разом з тим, на думку колегії суддів, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року є зрозумілою, вказане судове рішення не містить положень, що викликають неоднакове тлумачення висновків суду.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що постанова суду від 28 січня 2009 року є однозначною та не потребує роз’яснення.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.199, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 211, ст.254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року у справі № 2а-4292/08/1370 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Р.Й. Коваль
ОСОБА_2