ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2011 р. < Текст >Справа № 25126/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Довгополова О.М., Глушка І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стрию Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Стрию Львівської області до відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
В С Т А Н О В И В :
Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в м. Стрию Львівської області звернулось в суд з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області про визнання неправомірними дій та скасування постанови серії ВП № 16867442 від 26.01.2010 року про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, УПФУ в м. Стрию Львівської області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на доводи позивача про те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року №609 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, який передбачає аналогічну норму, що рішення державних органів про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, в тому числі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. виконуються в порядку надходження виключно органами Державного казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну.
Згідно Закону України ,,Про державний бюджет на 2008 рік” передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Надбавки для учасників війни передбачені Законом України від 22.10.1993 року № 3551-XII ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Відповідно до ч.4 ст.14 Закону-3551 пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується іншим учасникам війни на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Управлінням Пенсійного фонду України в м.Стрию з 01.01.2008 року призначено і виплачено підвищення до пенсії в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, дітям війни згідно зі ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, законодавством України не визначено поняття ,,мінімальна пенсія за віком” як розрахункової величини для підвищення пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 № 235 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2009 рік, яким не передбачено коштів на виплату сум пенсій у розмірах, визначених судовими рішеннями за попередні періоди. Кошторис Пенсійного фонду складений на підставі обсягів розмірів пенсій, визначених чинним законодавством.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, позивач вважає, що управління Пенсійного фонду України в м.Стрию не має підстав для виконання судового рішення. А тому постанова про відкриття виконавчого провадження винесена без встановлення фактичних обставин справи.
З огляду на викладене УПФУ в м.Стрию Львівської області вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження є незаконною та підлягає скасуванню, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статі 197 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що 26.01.2010 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду згідно виконавчого листа № 2-221, виданого 23.12.2009 року Стрийським міськрайонним судом та надав строк до 03.02.2010 року для добровільного виконання рішення суду. Згідно вказаного виконавчого листа УПФУ в м.Стрию Львівської області зобов’язане нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.
Статтею 3 Закону України ,,Про виконавче провадження” встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, до яких, зокрема, відносяться виконавчі листи, що видаються судами
Відповідно до ст. 18 Закону України ,,Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Частиною 2 ст. 24 Закону України ,,Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Виходячи з наведеного, колегія суддів визнає, що при винесенні оскарженої постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець діяв у в межах своєї компетенції та у відповідності до вимог Закону України ,,Про виконавче провадження”. Тому суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованими висновку щодо законності постанови державного виконавця та відсутності правових підстав для її скасування.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стрию Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року у справі № 2а- 1079/10/1370 – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді О.М. Довгополов
ОСОБА_2